Після всіх своїх політичних втрат Свобода не переймалася суперечливістю наявних кадрів у своїх рядах.
Варіанти знайшли в списку жовто-синіх кандидатів у обласну раду політиків, яким партія простила політичні гріхи та благословила на ще косметологічний один шанс.
Руки, що не здригнулись
Кандидати, які при потребі зуміють відстояти рішення кулаками й вже встигли проявити свої бійцівські якості. Символічно, що політсила, на символіці якої є мужня рука, має в своїх лавах політиків здатних на рукоприкладство.
Йосиф Ситник, який піарив Свободу на керівній посаді в ЛОДА, свого часу помірявся силами з Дмитром Добродомовим. Інстаграмний та фейсбучний Любомир Мельничук встиг відзначитись кефірним нападом на ідеологічного ворога Олександра Калинюка.
Без ідеології, але відверто та публічно непорозумівся з журналістами стрийський кандидат-свободівець Андрій Чад. Його земляк Михайло Лапчук свого часу був оштрафованим за спробу зірвати концерт Іво Бобула.
Але такі ситуативні конфлікти меркнуть перед переможними травневими сутичками на Марсовому полі чи Холмі слави, на яких участь націоналістичних політсил вже стало традицією.
Сподіваємось що після проходження в ЛОР свбодівці підніматимуть руки лише для того, щоб підтвердити свій голос.
Реваншисти
Повертатись в обласну раду націоналістам доведеться після низки доленосних рішень, до яких трипальцеві руки Свободи мають пряме відношення.
Ще в жовтні 2013 року саме Свобода найпасивніше повела себе у євроінтеграційному пориві, проваливши відповідне звернення до найвищих органів влади. Пройде місяць і львівські націоналісти мейнстрімно кричатимуть на майданах "Янукович підпиши!"
Схожа поведінка свободівців була й в питанні видобутку сланцевого газу.
У травні того ж таки 2013 року Голова комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської облради свободівець Олексій Балицький заявляв про неготовність Львівщини до промислового освоєння надр. Однак в червні Олексій Балицький змінив думку і від імені партії підтримував видобуток блакитного палива.
Більш зрозуміла позиція в депутатів обларди Юрія Зірченка та Осипа Магура – вони з міркувань збереження навколишнього середовища виступають проти газодобування біля Олеська.
Пересічному виборцю нелегко буде зрозуміти свободівський дисонанс в даному питанні: коли члени одного й того ж списку противорічать колегам.
Та зважаючи що в Обласну раду балотується Михайло Казимир (який має досвід роботи в Управлінні екології та благоустрою Львівської міської ради та в Державній екоінспекції) свободівська більшість (якщо така в ЛОР набереться) можливо ще повертатиметься до навколоекологічних питань.
Level up
Чимало свободівців вже здобули корисний депутатський досвід в міських та районних радах Львівщини, та найцівіше резюме у вихідців з ЛМР.
Заслужений пляжник Львова Андріян Гутник, свою "лебедину пісню" в ЛМР відспівав сваркою з Тарасом Чолієм через земельні питання. Та схоже що проблемна нерухомість Львова для свободівців стала синдромом: згадати хоча б братів Тістиків, які судилися з Міськрадою за землю на вул. Гетьмана Мазепи чи рішення про надання їм Містом ділянки на Миколайчука, 9 за яке голосував Ярослав Тістик.
Але апогеєм нерухомних питань тут є звсіно ж скандал з ділянкою на Озаркевича, 4. Міська рада ще весною 2013 ухвалила проект ТзОВ "Розвиток нерухомості" на землі колишньої лічниці і без голосів свободівської більшості в ЛМР такого рішення Андрія Садового не було б як такого. Як наслідок – ще одна свобідна потасовка на вулиці.
Чи не найбільше гріхопадіння депутата – кнопкодавство, є на совісті тепер вже колишніх депутаток ЛМР Любомири Вовчок та Ірини Шалаковської. Але партія не злопам’ятна і дозволила їм балотуватись в Облраду.
З переходом свободівців з рівня міста на обласний є ризик збільшення їхніх нерухомі апетитів. Адже йдеться вже не лише про землі під житлову та комерційну забудлову, а й про сільськогосподарські – на яких знається екс-директор департаменту агропромислового комплексу ЛОДА кандидат від Дрогобиччини Осип Магур. Не варто також забувати про таку сферу свободівських інтересів як вирубка лісів.
Постреволюційній керівниці ЛОДА не хоч і не світить депутатське крісло, але в списку Свободи є її брат Олег Панькевич. Останній на посаді Голови Львівської облради відзначився толерацією ненависного свободівцям Януковича.
Продовжуючи тему родинних зв’язків варто відзначити похід на облраду Андрія Тягнибока. А паралельно з Теодором Кукурузою балотується на сусідньому округу його син Андрій.
Після заяви третього номера списку навіженої професорки Ірини Фаріон про сморід від кацапів, ліберастів та зради хочеться, щоб виборець в бюлетені знайшов альтернативу одній з найпопулярнішіх націоналістичних сил України. Але на прийдешніх місцевих виборах ніхто не пропонує чіткої правої ідеології.
Консервативна частина львівського електорату затиснувши трьома пальцями ручку за них проголосує – тільки за вишиванку на грудях та "Слава Україні!" на вустах.
фото: facebook.com/vladimir.bogun.1