Рущишин називає усіх українських політиків – політиками минулого, 20 століття. І лише Порошенко – політик майбутнього, політик 21 століття, де думка одна, а тисячі рук. Політик, який виховає сміливих богатирів на заздрість закордонній силі злоязикій. Багаторукий аргумент у Рущишина також один – головна ознака політика 21 століття – це вміння домовлятись та поступатись своїми інтересами заради вищої, стратегічної мети. Але на цьому спічі Рущишин щось конкретно налажав, оскільки яке вміння домовлятись може бути у середовищі галицької інтелігенції, яка лише вміє не помічати неприємних їм персонажів. Про який футуризм говорить Рущишин у цій компанії допотопних персонажів?
Звичайно, що варто лишити осторонь шанованого Маркевича, який має перспективи відпочити та знову очолити який футбольний клуб. Щось дуже несумлінне відчувається у психології цих титанів землі, які без шелесту, без грому, без овацій виходять в нас на трудовую путь: комуністичної стрімкої праці. Щось не так у цьому одностайному єдиномислії.
Відео з адорації Порошенка місцевими одаристами.
А щоб львівським одаристам Порошенка не було так сумно, то для них звучить безсмертний хіт The Intruders "I'll Always Love My Mama" з невмирущим рефреном "I'll always love my Mama, She's my favorite girl". Але не в оригінальній версії (6:36) з альбому "Save the Children" (1973), а у фантастичному реміксі (9:47) Тома Мултона, бо така любов може існувати лише у такому пролонгованому варіанті непереможного щастя.