Зміст статті

23 квітня 20181385

"Veterano service": як волонтерка допомагає початківцям-бізнесменам, які пройшли війну

Проект "Яскрава ідея в її руках"

Понад 200 бізнес-ветеранів, які повернулися з війни, зібрано в одну базу. Понад 100 з них оприлюдненні на сайті "Veterano service". Сайті, який вигадала і створила киянка Лариса Микитьон.

"Три місяці я думала-думала про це, поки воно не почало мені снитися. Я розповіла подрузі. Сіла, написала проект. Цей сайт написаний на коліні. Зробити його допомогли друзі. Олександра Лауерта написала сайт і розробила дизайн. Перша десятка ветеранів, які розпочали власну справу – це, якраз, знайомі хлопці. Показали і їм сподобалося…" – розповідає Лариса про те, як вона створила сайт "Veterano service".

"Мабуть, це і моя реабілітація"

Коли я починала писати історії про те, як колишні бійці, повертаючись з війни, започатковують свою справу і розвиваються, сайт Veterano service став для мене справжньою знахідкою. У ньому зібрані не лише кияни, а й хлопці і дівчата з усієї країни, є інформація про різні види діяльності ветеранів: ресторани, кав'ярні, ферми, майстерні, сервісні центри, – усе чим воліють займатися ті, хто шукає себе заново після бойових дій.

Лариса Микитьон захопливо розповідає про свій проект, майже фанатично говорить про тих, кого збирає на одному сайті, але як сестра бійця, волонтер з чотирирічним стажем, подруга військових, вона страшенно не любить, коли, використовуючи її справу, намагаються пробити на жаль, сльози чи занадто ніжні емоції.

"Я в цій кухні варюся чотири роки і розумію, що іншу точку зору не бачу. Часом ходжу на навчання і мені задають питання, на які я не знаю відповіді. Я не думаю про тих людей, які поза нашим колом і мені дуже цінно побачити ту точку зору, яка поза нашим світом. Ось в мене запитують, чому я вирішила допомагати саме ветеранам, хіба, мовляв, інші підприємці-початківці не варті допомоги і уваги? Так, вони варті, але вони не мої", – зізнається жінка.

Ідея зібрати всі ветеранські бізнеси до купи виникла в Лариси після знайомства з "кіборгом" Дімою Крикуном, який заснував у Києві "Кіборг масаж", вона йому допомагала з веденням сторінки у соцмережах. Так само допомагала і Сергію Бортко, бійцю з 11 батальйону, який створив "Двері сервіс". Згодом познайомилася з Олександром Матяшем, який шиє чоловічу білизну та з Леонідом Остальцевим, власником "Pizza Veterano".

"Я робила репости у фейсбуці про діяльність вчорашніх військових, а потім подумала, що вони губляться у стрічці новин. Добре було б зібрати їх до купи. А як це зробити краще, як не створити сайт", – говорить Лариса.

"Все почало накручуватися спіралькою, почали надходити запрошення на ярмарки, бізнес-форуми. Часом тепер хлопці дзвонять і питають поради, як розпочати бізнес. А я ж не бізнесмен, я їх між собою лише знайомлю. Пояснюю їм, що думки в голові – це добре, але потрібен бізнес-план, кидаю їм приклад. В цьому проекті все, чим я займалася – маркетинг, психологія, SMM, – все склалося до купи. Це моя дитинка. Чотири роки спілкування з бійцями, волонтерства – я вже знаю, куди не треба лізти, що не потрібно питати", – додає вона.

Лариса зізнається, що їй подобається, коли військові-підприємці її сприймають, радяться, самі щось радять. Вона називає Veterano service роботою своєї мрії, і впевнена, що ідея створення цього сайту виникла саме у потрібний момент, адже, якби вона вигадала це кілька років тому, просто не знайшла б на таку роботу часу.

Зараз вона має у своїй базі 200 бізнесів, на сайті – 100. Деякі хлопці не хочуть, щоб їх асоціювали з ветеранами. Вони пройшли цей етап в житті і закрили сторінку. Категорично відмовляються і не дозволяють писати про себе на сайті. А є такі, які залюбки діляться своїми досягненнями, залучають до стрільної справи сім'ю. І в цьому ж неабиякий плюс: їхній шлюб, окрім того, що перевірений війною, зцементовується й власною справою.

"Я всім кажу, що вони моє натхнення. Мабуть, це також моя реабілітація", – говорить Лариса.

"Ми "сильна купка" і цим беремо"

Жінка розповідає, що отримує величезне задоволення від спільної співпраці ветеранів між собою. А найкраще об'єднати їх виходить на ярмарках.

"Коли вони зустрічаються разом, у них з'являються нові ідеї, один одному щось радять. І ця їхня співпраця – це мій оргазм", – жартує вона.

На першій ярмарці, де з'явилися Veterano service все виглядало скромно – був намет, де свою продукцію представляли "Regata club" з чоловічою спідньою білизною, "Укроп" з виробами з натуральної шкіри та хлопчик з футболками. Але усі отримали новий досвід. Привернули до себе увагу, зацікавили покупців.

У вересні 2017 року був ярмарок на ВДНХ, потім відбувся "Made in Ukraіne". Тоді запросили більше виробників, вони показалися широкій публіці. Зі Львова приїжджав хлопець з керамікою. Учасники зрозуміли, що це зовсім інший досвід і різниця, коли ти продаєш на вулиці. Наприклад, один вид м'яса від "Баранчик Шоні" продається на ярмарці, а інший в магазині.

Комусь було цікаво подивитися як представлена продукція у інших, які малюнки, які презентації.

"Ярмарки – це дорого. Ти повинен платити за місце, а "Made in Ukraіne" нас запросили, дали територію і виходить так, що ми один для одного якорі. У нас є кава, поїсти, сувеніри, вдягнутись-перевдягнутись. Виходить так, що хто сам по собі на ярмарках – той сам по собі, а ми "сильна купка" і цим ми беремо. Хлопці кажуть, що їм це подобається. Круто, коли до них стоять величезні черги. Локації кожного з них по всьому місту, чиїсь в інших областях, а тут ти їдеш і знаєш, що можна попити "Veterano coffee", спробувати тушонки I'm ready, і "Пана Кокоса зустріти", він робить дуже круті дерев'яні іграшки з Білої Церкви", – ділиться досвідом засновниця сайту Veterano service.

Лариса переконана, що завдяки таким ярмаркам ветерани-бізнесмени розвиваються. Це досвід роботи на відкритих платформах.

"Хотілося б підтягувати хлопців з усієї України, але це фінансово важко. Тому, у моїх рожевих мріях, щоб "Ветерано сервіс" розрісся по всій Україні і щоб в кожному великому місті були люди, які приводитимуть хлопців на ярмарки, об'єднуватимуть їх, розповідатимуть", – каже Лариса.

До того ж, ветерани із власними справами відкриті для інших, їхні клієнти не ветерани і не волонтери. У Діми Крикуна (засновник "Кіборг масажу"), наприклад, клієнтура повністю змінилася. Спочатку до нього приходили ветерани, дружини ветеранів, зараз ходять люди недотичні до війни і це дало йому змогу розвиватися. Це доказ, що власна справа являється реабілітацією. Спочатку вони починають зі своєю купкою працювати, а потім змінюються клієнти і доводиться розширятися на цілком різнобарвну і незалежну аудиторію.

фото: Сергій Неупокоєв

"Можу зв'язати хлопців між собою. Тому в кого є проблеми, допоможуть"

Коли Лариса Микитьон вигадала і створила сайт Veterano service, багато хто вже займався власним бізнесом. Вона не має статистики, хто коли почав займатися тим чи іншим. Проте, Лариса знає, що протягом минулого року закрилося 12% бізнесу. Вона стверджує, що це виключно через те, що неправильно був розрахований бізнес-план, або через те, що в складні моменти щось було не прораховано.

"Хочеться всім донести, що прописати потрібно будь-яку круту ідею. І до прорахованих коштів потрібно додати ще стільки ж і подумати, чи протягнеш. Закриття – це теж досвід, але воно часом вводить в ступор і психологічно впливає. Хотілося б цього уникнути. Але тим класна платформа, що вона існує, що я можу зв'язати хлопців між собою і тому, в кого є проблеми, йому допоможуть", – переконана Микитьон.

Хлопці між собою охоче діляться досвідом. І не лише позитивним. Наприклад, навіть мені в інтерв'ю колись Володимир Шевченко (один із власників "Veterano coffee") розповідав про свої факапи і досвід, винесений з цього.

"Я навіть на форумах почала розказувати, що всі молодці, хто прийшов, слухає, прагне чогось, але варто подумати, можливо не всі ви є бізнесменами. Думайте перед тим, як почати – це гроші, сили. Багато хто надихається власною справою, але варто почати з самозайнятості, працювати на себе, забезпечувати себе. Партнерські стосунки – тут теж треба обережно, навіть якщо починаєш справу з побратимом. Ситуація змінюється, обстановка. Це в нашому менталітеті – якщо підписується договір, значить, хтось когось вже хоче обдурити. Але це нормальна практика партнерських стосунків", – наголошує Лариса.

Серед тих, хто є на сайті Veterano service багато таких, які займаються самозайнятістю. Адже найбільшою мотивацією для ветерана започаткувати власний бізнес: є бажання ні від кого не залежати, працювати на себе і заробляти. Лариса розповідає на прикладі таких хлопців. На сайті є інформація про одно з ветеранів, який займається рихтовкою дисків. Він працює сам на себе, утримує сім’ю. А разом з тим, він спокійний, його дружина спокійна, він займається справою, не нервує через роботу.

Є історія про Олександра Странніка, якому сказали, що він не встане з ліжка, не ходитиме і рука не працюватиме. А він розробив свою руку завдяки швейній машинці. Він шиє прапори. Починав строчити скатертини, серветки, а зараз його прапори в Канаді, Японії, їздять по олімпіадам. Крім того, він ще й волонтерить.

Ще один приклад – Андрій Живущий, який виготовляє фігурки в бісері. Окрім зайняття це ще й медитація. Андрій сам мені колись розповідав, що кропітка робота, яка вимагає посидючості, довзоляє йому боротися з негативом.

"Пан Кокос" починався з того, що його дружина виставила його в гараж зробити іграшку для дитини, бо в нього дах їхав. Тепер його іграшки користуються шаленою популярністю серед дітей, він постійно вдосконалюється, шукає нові форми і техніки.

Так, це не бізнес, але хлопці спокійні та зайняті.

"Veterano service – це не про бізнес, це про: "роби щось, і тобі стане краще". Їм немає коли пити, страждати, думати про "зради". В них є завдання, а коли воно для себе, то сприймається все гостріше. Якщо бізнес помре, то не дядя і тьотя, не Порошенко з Путіним винні, а сам десь налажав, тому вони і намагаються все робити як треба. Вони настільки прискіпливо ставляться до якості свого продукту, слідкують за коментарями і зауваженнями. Це дуже круто, коли їм дають відгук. До них дуже багато уваги, бо вони ветерани", – наголошує Лариса.

Вона може довго розповідати про свій проект і зізнається, що дуже щаслива коли між ветеранами відбувається співпраця, коли з'являються нові напрямки у роботі, коли хлопці досягають мети і з'являються нові – з новими ідеями, баченнями. Жінка переконана, що навіть якщо кілька ветеранів створюють однаковий бізнес-проект – вони один одному не конкуренти, а партнери.

Лариса мріє про школу менторства, де більш досвідченні ділитимуться своїм досвідом. Таким чином, вони підтримують одне одного.

"Вони готові допомагати, вчити одне одного. Я їх знайомлю, з різних міст, різних областей, зі схожою діяльністю. Фермерів між собою, власників кав'ярень, ресторанів, сервісних центрів", – говорить вона.

Проект Лариси Микитьон Veterano service має на меті допомогу початківцям бізнесменам, які пройшли війну. Але й сам проект потребує певної фінансової підтримки. Адже він розвивається разом із тим як розвиваються герої на його сторінках. Лариса мріє вдосконалити свій сайт, додати відео і фотографії, публікувати більше цікавої і корисної інформації про ветеранів-бізнесменів і для них. І можливо, з'явиться хтось, хто зацікавлений підтримати такий проект як Veterano service.

передрук з: ipress.ua, авторка: Дар'я Бура

Репортаж створено в рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.


попередні тексти проекту

Автор: