Зміст статті

16 серпня 2021

Життя по приколу

Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.

Ну ось, нарешті, ми досягнули того, чого прагнули два роки тому – стали жити по приколу.

Авжеж. Але щось не особливо помітно минула ця дата – два роки з дня проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Адже за цей час вже можна було дещо зробити. І справді зробили стільки, як не змогла жодна попередня каденція. П'ятдесят три депутати, кожен п'ятий з панівної фракції Слуг народу виявився замішаним у скандалі. Урядовці також не пасуть задніх. Чого тільки не було.

Колишній дипломат спілкувався з повією під час засідання Верховної Ради, голова комісії обговорювала з чоловіком те, як буде кохатися з ним на новому матраці. Схоже, дуже припекло, тому що листування відбулася також під час засідання. Інша світська левиця з захопленням розказувала, що Порошенко готує путч.

Науковець пропонував продати собаку, щоб заплатити за квартиру. Дубінський з Деркачем притягували до відповідальності Байдена. А поведінка Тищенка – це взагалі окрема пісня. А незабутній Богдан з його скукатіщею? А незабутня розмова лідерів фракції про корабельну сосну, тобто свою ж кандидатку в мерчині Миколаєва.

А середньовічні антивакцинаторські спічі нашого земляка з Червонограда? В Камбоджі за часів червоних кхмерів і Пол Пота всі хвороби лікували кролячим послідом. То, можливо, наш обранець запропонує цей народний препарат проти коронавірусу?

А постійні спроби торпедувати закон про мову. А історія з кінофільмами, і все через небажання плюсів їх дублювати, оскільки бачиш-но незадоволений народ україномовним перекладом. І як тут старався догодити Потураєв, і наш землячок-хруньок з Дрогобича також зумів там засвітитися. А наша землячка, яка літала над Києвом на мітлі. Хоч у міські голови Києва, хоч в міністри оборони, хоч послом в Польщу – на всі руки майстриня.

А видатний економіст з позивним "Дебіл", який йому присвоїв сам Бєня Валерійович. А прокурор Рябошапка, який догідливо підписав звинувачення Антоненку, Кузьменку та Дугар, проте коли погнали, то відразу з'ясував, що влада не така. А заява про те що у бідних людей діти неякісні? Тут уже якоюсь євгенікою пахне з вусиками.

А епічні закупівлі міністра Степанова та інші фінансові скандали. А про їзду Слуг під газом та після укольчика навіть говорити не доводиться, тому що це постійно відбувається у фоновому режимі, так би мовити. А поїздки на Теслі та репортажі з бігової доріжки найяснішого цісаря. Щоправда, щось їх вже немає, як і нема обіцянок знизити тарифи вдвоє. Не інакше, як Данилюк або "Дебіл" підкузьмили, запропонувавши цей прикол.

А як двері в музей Гончара ламали, щоб картини Порошенка арештовувати. Ламали, правда, даремно, оскільки вони просто відкривалися не в той бік. А знаменита фраза "Я не лох" стала справжнім конкурентом "кровосісям" та "госпідару" Азарова. Одним словом багато чого було.

Проте все це блідне перед приколом з суддею Чаусом. Оце шоу так шоу. Цікаво таки, хто все це придумав? Оце фокусник. Затьмарив чоловік славу Девіда Коперфільда. Чаус в трусах  у відділку поліції наче зійшов з полотна Рембранта "Повернення блудного сина". І досі ніхто не може розкрити мотив цього викрадення. Ні наші політики, ні Мая Санду, ні молдовська прокуратура.

А якою прикольною є наша служба зовнішньої розвідки. Викрадати людину серед білого дня в центрі Кишинева під відеокамерами, орендувати автомобілі з GPS-трекерами, які дозволяють прослідкувати маршрут, а в кінці вантажити в машину з дипломатичними номерами та тримати кілька місяців невідомо де. І все для того, щоб потім залишити в одних трусах у якомусь селі? Це ж складніше ніж таємниця Святого Грааля. А перегони за Чаусом, справжня Формула-1 у Києві між НАБУ та СБУ? Але знаєте, що найприкольніше після цього всього? Заява Слуг про те, що вони очікують створення у молдовському парламенті спільної групи дружби з Україною. Головою вочевидь запропонують Чауса.

А комічний трилер з четвертим чи вже п'ятим закриттям і відкриттям справи Роттердам плюс?

Але що це ми все про владу та про владу. Опозиція також на приколи не слабує. Он Голос як славно пере білизну. На всю Україну бризки летять та опускають рештки рейтингу. А почав цей прикол Славко з глибокодумними заявами про те що: "Я не можу залишатися осторонь". А потім традиційно втік, дезертував, як і у 2006-му. Чекаємо на пробу № 5?

А наша вулична націоналістично-патріотична опозиція? Також приколюється. Ось, наприклад, нещодавня акція під АП. Ідея та саме проведення, звісно, похвальні, оскільки наша влада на слова реагує слабенько, а до вулиці, очевидно, прислухається уважно. Свідченням цього є повільне спускання на гальмах справи Стерненка, вбивць Шеремета, призупинення формули Штанмайєра і розведення військ після заглядання в очі Путіну. Отже, шугнути черговий раз владу та нагадати про те, що тут хоча і Єрмак, але все ж не Сибір, таки корисно.

Але ось те, що патріоти вкрали декілька ящиків з молоком, наче й видається дрібничкою, проте картину псує суттєво. І побиття журналіста також. Ногами в голову – це справді по-геройськи, справжні лицарі. Але потім, коли беруть за одне місце і пахне смаленим, то вже бачимо одні лиш соплі та вибачення. А це вже якось тхне. Здається лише два факти, але результат акції вже не той. За тридцять років в Україні відбулися тисячі протестних акцій, проте журналістів ніхто ніколи не бив і молока, звісно, не крав.

Також важко зрозуміти те, чому в моду ввійшли фаєри. Яка в них суть? Шкоди завдати нікому не можуть, інформації не несуть, налякати також – ні, а акцію перетворюють з політичної на якесь містечкове шоу, де добре помітно нарцисизм учасників.

Отож, досягнули. Щодня щось свіженьке. А що ще буде, особливо з наближенням виборів. Запасаймося попкорном і бажано грішми, щоб на попкорн вистарчило. Ми приколюємося, щоправда, погано, далі з нас вже починають приколюватися  Байден з Меркель, наприклад. А це вже може стати цілковитим єрмаком.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.