Зміст статті

8 жовтня 2021

Влада, совдепія безсмертна

Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.

Брові чьорниє, густиє, речі сладкіє пустиє, он і маршал, і гєрой, угадайтє, кто такой? Кто даст правільний атвєт, тот палучіт… дєсять лет.

Такий ходив віршик за часів генерального секретаря СССР товаріща Лєоніда Ільіча Брєжнєва. Згадалося це зараз під час останніх подій в контексті нашого найвеличнішого. Згадалися також слова покійного Чорномирдіна: "Какую партію нє строй, виходіт КПСС". А ще слова пісні: "Вівці ж мої вівці, вівці та отари…"

Це в контексті останніх подій серед слуг з їхнім вождем. Як гарно в найкращих радянських традиціях вони таврували свого очільника, з яким ще вчора були однією командою, а вже сьогодні не він сподобався товаришу генеральному секретарю. Вишєл із довєрія наш товаріщ Бєрія, як говорили в 1953-му. Тепер, очевидно виключатимуть, як колись казали, антипартійну групу Маленкова-Молотова, тобто тих хто не голосував за відставку. Очищення партійних рядів, так би мовити. Як це все знайоме і повторюване. Совок нових облич.

Зараз створюється певний ореол мученика навколо Разумкова, звучать слова про дотримання закону тощо. А що, молодий і безперечно розумний, чоловік не бачив, кого він веде до влади, не бачив тоді, хто іде в депутати, не знав про парламентські спокуси та методи переконання? І головне, коли у 2019 році відбувся достроковий розпуск парламенту, то як тоді було з законом? Тож можливо звідси й розпочалося все подальше беззаконня? А турборежим? Як і хто його реалізовував?

Богдан, Данилюк, Гончарук, Рябошапка, Аваков, а тепер і Разумков. Всі вони зараз говорять про закон рівний для всіх, про мораль. А коли виносили підозру Рифмайстру та маринували його понад рік у СІЗО на основі єдиного доказу – схожості ходьби, то чи був тут закон чи бажання догодити найяснішому цісарю? А карні справи проти Федини, Марусі Звіробій, Пояркова та Стерненка? Чиї відомства їх відкривали, а тепер не знають, як здати назад? А комедія з помальованими дверима офісу, які носили в студію плюсів і подальші арешти? Що це було, чи не спробами залякування від самого початку взяття влади? То чому ж тепер люди яких пішли, дивуються та ображаються?

Історію треба вчити. Що робили диктатори після взяття влади? Класика жанру. Знищували всіх, хто їх привів до влади, щоб свідків не було. Що зробив Сталін зі старими більшовиками-революціонерами, заслуги, яких були значно більшими ніж його? З Троцьким, Зінов'євим, Камєнєвим, Бухаріним, Радеком та іншими? Правильно, знищив фізично, одного за одним на очах у всіх. Чтоби нє повадно било. Нєт чєловєка, нєт проблєми.

А Гітлер з Ремом у ніч довгих ножів? А де зараз Березовський, Гусинський та вся семибанкірщина, яка привела до влади Путіна? Правильно, хтось у могилі, як Березовський, а хтось втік і зачаївся, як Гусинський. А що сталося з Косигіним і Підгорним, які привели до влади Брежнєва? Правильно, Леонід Ілліч дав покерувати деякий час, а потім погнав.

Є одна спільна риса у всіх диктаторів – це дріб'язковість, мстивість, малоосвіченість, відсутність успіху в основній професії та, звичайно, самодурство, самозакоханість та любов до лестощів. А також несамовите бажання втримати владу та готовність заради цього на будь-що. Адже ким вони були? Сталін – недовченим семінаристом, Гітлер – художником-невдахою. Лукашенко – головою колгоспу, Путін – підполковником КДБ, Мадуро – водієм автобуса.

А наш скільки часу працював за основною професією юриста? А його майже істерична реакція на будь-яке запитання, яке йому не подобається? А бажання все схопити та підпорядкувати, а застосування силових органів де треба і не треба?  А слова про найкращі дороги в Європі, чи не нагадують гасло Хрущова: "Догонім і пєрєгонім Амєріку по мясу, молоку і маслу"? А велике будівництво, чи не нагадує будівництво комунізму в 60-х роках минулого сторіччя. Вєрним путьом ідьотє, товаріщі, як казав великий Ленін?

Коли виник скандал з Укрексімбанком, то чому постають запитання до поведінки його очільників? Чи ж не з верхніх владних кабінетів пропагується цей стиль. Згадайте звернення в Борисполі до службової особи: "Вийди звідси розбійник. Зараз подзвоню Баканову, охорона, виведіть". Мецгер діяв точно за таким же алгоритмом, то чого тоді обурюватися? І таких прикладів маса. А чи не Богдан почав бикувати на самому початку. Взагалі приходить на думку, що основною характеристикою нинішньої влади, і є оце бикування та постійне хамство. Навіть там, де це явно шкодить, не можуть стриматися. Ми тут і нам все можна, а Ви всі ніхто і звати Вас ніяк. Будемо робити, що хочемо. Але таке вже було не так давно.

І Стефанчуку, який зараз буде вести сесії, слід добре пам'ятати про долю спікера Рибака, який ставив на голосування закони 16 січня, а також й Олійника, який рахував голоси. Проте історія вчить лише того, що нічого не вчить. Тому що гряде ще одна цікава річ, на яку поки що не звертають уваги. Адже як утримати владу, коли вона вислизатиме з рук?

Правильно казав товариш Сталін, важливо не те, як голосують, а як рахують. Іти шляхом Лукашенка, якось не комільфо. Тому вже закидається інша ідея під гаслом диджиталізації – електронне голосування. Елегантно, і результат гарантований навіть попри розмови про захист даних. Згадаймо резервний сервер у ЦВК на президентських виборах 2004-го року, який трохи гальмував підрахунок, але давав результат. Знову туди ж? Про наслідки таких дій схоже забули.

Та й закони Стефанчука про народовладдя дуже вже придатні для того, щоб скасувати статтю Конституції про два терміни президента. Адже так гарно це зробили в Росії, Білорусі та пострадянській Азії. Народ просить. Референдум, що підкріплений електронним голосуванням, і – вуаля, ось вона вічна та необмежена влада. Чи вдасться? Сумнівно. Тому що залишається лом проти якого нема прийому, так би мовити, пряма вулична демократія. Янукович вже в цьому переконався двічі. Тому, якщо щось, то Бог трійцю любить. Слід би пам'ятати нинішнім більшовикам. Та й вождь на Леніна не дуже тягне.

А нинішня ситуація в державі доводить лише одне. Монополія – це завжди зло, в економічній чи в політичній сферах. Не можна давати все в одні руки, оскільки вони завжди виявляються загребущими. Сподіваємося, що наш народ такий експеримент з монополізацією влади знову не повторить. Щоб не довелося ставити пам'ятники новим Небесним сотням.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.