Покам "Стріха" (2023)

Репер Боб Крома натхненно записує дебютний альбом "Стріха" під псевдо Покам, щоб на місці зіпсувати його своєю ліричною присутністю.

Ще тиждень тому маріупольський репер Боба Крома на альбомі "Вітер" (2023) розважався з побратимами у вишневому садочку, а вже нині він спалює свої космічні кораблі у далекому космосі. Руйнує свій фантастичний світ своїми недоладними текстами, а також тим, що чомусь вважається його "флоу".

Свою популярну мандрівку у всесвіт коханої українськости Боб Крома aka Покам огортає магічним psybient. У цьому фантастичному концепті відразу губиться щось схоже на торішній етнокод, але миттю можна відшукати і космічний саспенс, і готичний трайбал, і колискову загубленість десь далеко від Землі. Аліна Паш мала б тричі вдуситися за інструментал "Говір" з утроби світобудови, тому що це мусив бути хіт з адекватним текстом. Хоча саме як пародія на неї лунає попередній трек "Голоси".

На альбомі "Стріха" вже традиційно для Боба чудові інструментали та семпли ("Усе"), але поміж тих нескінченних таємниць Всесвіту та інших паралельних світів він пересувається з такою неповороткою незграбністю, наче якийсь Джабба Гатт ("Доба"). Як можна цього не чути? Чому ніхто йому цього не підкаже?

Увесь свій акуратно припасований Макрокосм він руйнує своєю ж профанною лірикою. Звичним набором слів без будь-якого мінімального сенсу у тому втомленому жонглюванні. Жодної іронії, жодної гнучкості ("Берег", "Нетрі"). Впродовж усіх 18 треків альбому він не змінюється навіть ні на йоту у своїй понурій журбі ("Фуга"). Його інструментали блукають у далеких світах, а він – дає дуба. Його psybient напускає саспенсового туману, а він – ніби Пилип з конопель з тією жахливою лірикою ("Стріха"). Тут таке зоряне небо над головою, але у нього всередині – порожньо та холодно ("Чого").

Лише "оковиту курву" можна вважати його найкращим досягнення на цьому альбомі. І лише там, де він традиційно повторює свої слова замовлянням ("Бачу", "Паркани") щось, можливо, на мить й з'являється.

Альбом можна було закінчувати на 14 треці, оскільки далі все зливається у вже зовсім гріховний монотон. Той традиційний набір слів про папороті цвіт можна вважати хіба що пародією на псевдореперку alyona alyona, але камон, кому то нині потрібно. Його слова просто вбивають всю химерність альбому, увесь його прикол (поза лірикою), де він міг піти кудись вбік нового альбому Young Fathers "Heavy Heavy" (2023).

Звісно, що між рядками його концепту на альбомі "Стріха" ще можна натрапити на міжрядкову неможливість Стороннього зв'язати докупи два слова у новій культурі. На Чужого у холодному всесвіті нового мовного середовища. Але так далеко, з огляду на його лірику, Боб, певне, не міг би замахнутися.

Десь тут для нього може лунати хіба що трек 6lack "Tit for Tat" з нового альбому "Since I Have A Lover" (2023).