Пісні фронту 2023 (# 84)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними війні.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики.

Цікавий, іронічний та глючий поп Yuvi відразу проситься у якесь модне кіно. Навіщо Україні після такої музики потрібні якісь дорофєєві, каролі, каменські та лободи? І навіть гурт Kazka.

Панич Парфенюк відносить рагуль-поп хлопчика Вельбоя до шатра пана Джеміроквая. Кислотне збоченство.

Цього травмованого дрім-попу зі слідами Крихітки особливо бракувало нещодавньому альбому Структури щастя.

Поки її мівінова подруга альона альона бере сезонну паузу, то Джері Гейл вертає до мем-попу, щоб змішати внутрішнього гопника з неошароварництвом маминих слів на селі.

Всешкільний хіт осені від Марії Арбузової. Терміново потрібен фіт з thekomakoma для цих спортзальних ромашок.

Після останнього скандалу Сергій Бабкін перекладає українською свій найбільший хіт та миттю перетворює його на комедію. "По слідах твоїх", серйозно? Ну для чого так, Сірожику, для чого? Знайди ж якогось адекватного носія української мови чи поета-перекладача. А що це за блаженне блеяння разом зі зайвою ейфорією у фіналі на противагу стишеному оригіналу?

Млосна вікіндеска з пронизливим саксофоном на вечірці в Ірини Федишин. Химерний переспів хіта гурту Мотор'Ролла "Восьмий колір".

Дещо незвичне для української сцени рнб, якому для ідеальної зіпсутості варто інколи краще підбирати слова.

Замріяний бедрум поп тоне в тумані власних бажань, щоб відразу стати одним з найкращих треків цього року.

Виконавиця Love, Mary дає співачку Луну з білими доріжками та грішними думками. Ще одна пародія для внутрішнього користування від лейбла Pomitni (колишні Мазгі).