Персональна виставка Мар'яна Пирожка "Сакральний гербарій" у Львові.
Документальний проект-кодекс "Сакральний гербарій", хроніки ботанічних сьятих (частина перша) від львівського художника та музиканта Мар'яна Пирожка.
Колишній фронтмен колективу Гич оркестру Мар'ян Пирожок якось відразу стрімко вирулив у львівські феномени на сольному триптиху "Польовий" (тут, тут і тут). Саме він разом з Грішою Семенчуком (у проекті Brat), Palmo X, 1914 (Дмитра Кумара) та Somali Yacht Club презентує нині все найкраще, що є в галицькій культурі.
Документальний проект-кодекс "Сакральний гербарій", який відкрився у Дзизі 5 червня, заходить на рідні для Пирога території сюру та психоделії (цитата Макса Ернста, тіні Яна Шванкмаєра тощо). Гербарійне дихання гармонійно єднається з тичининим "Хором лісових дзвіночків" у всьому вітальному, дитячому та простому, де майже відразу поруч Ісус у Євангелії від Луки (12, 27) зі словами: "Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них".
"Сакральний гербарій" візуалізує триптих "Польовий", продовжує його життя (плюc тішить нинішню сакральність еко-тематики). Іконографічна деталізація церемоніальної флори відкриває усю пишноту впорядкованої ієрархії навколишнього світу обабіч. Класифікація протестує супроти чогось начебто випадкового у мінливості сезонів вмирання та воскресіння. Строгість циклічності поєднується з лагідністю рослинного смирення, святою премудрістю, де приймають усе: радість росту, журбу опадання, надію весни, віру у плід та у Сонце.
Вічне повторення вивільняє іронію і тому мультиплікаційний деревопанк Пирожка має цікавий горорний потенціал ще з часів треку "Федір Пентаграма".
Параджанівський кінь потребує продовження автентичного гуцульського горору або принаймні чогось анімаційного в дусі серіалу Love, Death & Robots. У "Сакрального гербарію" в цьому спадку чимало спільного з естонською стрічкою Райнера Сарнета November (2017) та його краттом (чи то монстром, чи то роботом, чи то големом у стилі вілидж-панк). Веселим, а подекуди, й відверто пародійним горором з життя хутірської естетики, де мерці стрункою колоною приходять на Свято всіх святих до своїх родичів, щоб поговорити, перекусити та попаритися у лазні.
Власне, у деяких образках Пирожка ще можна відшукати паралелі зі ще одним представником сюрреалізму Вольфгангом Пааленом та його роботою "The Genius of the Species" (1938).
Згодом у фільмі Existenz (1999) класика тілесних трансформацій Девіда Кроненберга з'явиться така органічна зброя з хрящів, яка стрілятиме зубами.
"Сакральний гербарій" після Байок від Бабайка у виконанні Пирожка на Islnd Tv обов'язково потребує навіть не другої частини (яка таки буде згодом), а екранного втілення, а-ля мультсеріал Hilda (2018), де у тамтешнього Вудмена є чимало спільного з місцевими персонажами казок та вірувань.
Як чудово лягає пиріжкова анімація на його художній свист.