Втілювати мрії допомагає дітям волонтерка з Дніпра

Проект "Яскрава ідея в її руках"

Волонтерка з Дніпра Ольга Брайченко, коли її  попросили розповісти про найважливіші досягнення, відповіла: "Я – мама, дружина і майже успішний підприємець".

І справді в цієї жінки волонтерство органічно вплетене в її повсякденні справи та турботи, воно природньо продовжує усі її починання, надає їм особливого змісту й гармонії, а тому робить Ольгу та всіх, хто її оточує, щасливими.

"Я хотіла ділити з дітьми радість і горе…"

Вона народилась у звичайній сім'ї, і життя її до певного часу було таке, як у всіх: школа, навчання в коледжі, потім інститут, після закінчення якого перед нею відкривалась кар'єра економіста. У поєднанні з щасливим шлюбом та чудовою сім'єю, в якій народились дві чарівні доньки, все це виглядало так, як вимріяли її батьки і до чого вони її готували. Однак чогось не вистачало. І з часом це почала відчувати як сама Ольга, так і її чоловік.

Ольга чітко пам'ятає момент, коли в їхньому житті почалися зміни. "Це було в 2008 році. Мій чоловік спонтанно купив на ринку ящик бананів та відвіз його у дитячий притулок, бо відчув емоційну потребу зробити щось для тих, хто потребує уваги. Коли він повернувся додому, розповів, що залишив ящик перед дверима, бо боявся зайти, подзвонив, але не чекав, поки хтось забере. Я запитала його: "Чому ти втік?", але він не зміг пояснити. Спочатку я не знала, як на це все реагувати, але чим більше думала про вчинок свого чоловіка, тим більше усвідомлювала, що також хочу робити добрі справи для дітей з притулку, проте відкрито, а не потайки. Я не хотіла жаліти цих дітей, для них це було б принизливо, я хотіла ділити з ними радість і горе, проводити вільний час, чомусь навчати" – згадує волонтерка.

Ольга не купувала подарунків і не роздавала цукерок, вона просто стала регулярно відвідувати притулок й спілкуватись з дітьми. Це було для неї складним випробуванням, адже діти, які опинилися в притулку, перебували у постійному стресі, чекаючи на рішення суду щодо опіки над ними. Але Ольга була не сама, поруч був чоловік. Коли вдалось налагодити контакт і Брайченків почали сприймати в притулку як своїх, Ольга подумала, що вона може вчити дітей тому, що вміє і знає сама. Так почались майстер-класи, ярмарки, пов'язані з кулінарією, хенд-мейдом.

Повернути почуття гідності

Уже на початку свого волонтерства Ольга зіштовхнулася з тим, що багато знайомих не сприймали її діяльності у притулку. Вони дивувалися, що їхня приятелька добровільно витрачає багато часу на "дітей з поганими генами", яких, на їхню думку, вже не можна було виправити. Таке ставлення обурювало Ольгу, яка на власному досвіді переконалась, що діти з притулку нічим не відрізняються від інших, вони здібні й розумні, але їм не вистачає уваги та тепла.   

Шість років Ольга Брайченко займалася дітьми з притулку, сьогодні її справу продовжують доньки. Ольга з чоловіком радіють, що дівчата зробили власний вибір і з радістю допомагають знедоленим дітям. 

Допомога пораненим воїнам

2014 року в госпіталі Дніпра потребували волонтерів, щоб доглядати за пораненими. Ольга та її рідні відгукнулись одними з перших.

"Коли почалася війна, бізнес та інші справи відійшли на другий план, я почала допомагати пораненим у госпіталі Дніпра. Ми відвідували хлопців практично щодня, тиждень за тижнем, місяць за місяцем і так два роки" – розповідає Ольга.

Волонтерка не приховує, що спілкування та догляд за пораненими вимагали не тільки часу, але й були емоційно виснажливими. Але ще виснажливішою була реакція її оточення, жінці ледь не докоряли, що вона щодня в госпіталі, замість того, щоб більше часу приділяти сім'ї та роботі.

Але все це ставало другорядним і забувалось, коли Ольга бачила хлопців, якими вони опікувались, на ногах, чула від них слова вдячності, бачила їхні усмішки. Врятовані воїни та їхні сім'ї тепер стали друзями сім'ї Брайченків.

Волонтерство серед нових мешканців Дніпра

У 2015 році Ольга вирішила зосередитись на самоосвіті, попрацювати над власним розвитком, бо відчувала, що в шпиталі емоційно виснажилась. Та пауза у волонтерській роботі виявилась зовсім короткою. За роки війни на проспекті Миру, біля будинку, в якому живуть Брайченки, виросло транзитне модульне містечко для переселенців зі Сходу, серед яких було багато дітей.

Одного дня донька Софія підійшла до Ольги і попросила: "Мамо, цим дітям сумно, вони як у клітках. Я хочу, щоб вони товаришували з нами та іншими дітьми, адже ми живемо поруч". Саме з цих слів доньки у житті Брайченків почалась нова волонтерська історія допомоги та дружби з внутрішньо-переміщеними особами (ВПО).

У цій історії Ольга має надійну ініціативну партнерку – доньку Софію. Разом вони реалізували багато волонтерських проектів, спрямованих на інтеграцію переселенців. Серед них "Свято емоцій", дитячі марафони, кінотеатр під відкритим небом та інші.  У них брало участь більше тисячі осіб. ЗМІ писали, що Софія стала чарівницею для дітей-переселенців.

Академія моди та дизайну для молоді

У 2015 році Ольга започаткувала новий бізнес – почала з колегою вдома  шити вишукану жіночу білизну. Також у цей час вона стала членом громадської організації "Сила майбутнього", діяльність якої спрямована на інтеграцію переселенців у громаду Дніпра.

І знову Ольга Брайченко ламає стереотипи як в бізнесі, так і в громадській роботі. Тепер їй у цьому допомагають не тільки рідні,  але й команда однодумців: дизайнери, стилісти, маркетологи та люди багатьох інших професій. Це і корінні мешканці, й переселенці.

"Команда наша велика, багато людей готові допомагати, проте активістів близько десяти осіб, серед них Катерина Войтусік, Маргарита Кругман, Тетяна Гладкова, Світлана Лук'янченко та інші", – розповідає Ольга. Наша праця з колегою із пошиття авторських виробів – це не просто індивідуальний підхід до клієнта, це майстерня, творці якої доводять, що кожна жінка в будь-який момент свого життя може виглядати привабливо, бути впевненою у собі.

"Гарна білизна в нашому суспільстві дещо табуйована тема. Я вирішила це змінити. Перша наша колекція складалась з 15 різнопланових моделей майже на всі випадки життя. Головна ідея була – подарувати клієнткам відчуття впевненості. Сподіваюсь, що це нам вдалось" – розповідає Ольга. Нещодавно у волонтерок виникла ідея створити на базі майстерні щось на кшталт "Академії моди та дизайну для дітей та підлітків", серед учнів якої були б також діти з притулку та переселенці, які б навчались безкоштовно.

Головна ідея, закладена в  проект створення Академії – навчити молодь проходити весь шлях від ідеї до її реалізації: від ескізу до показу моделей. Першими слухачами курсів стали діти працівників майстерні. Дизайнер допоміг їм створити ескізи суконь їхньої мрії, разом підібрали тканину, розробили моделі та пошили.

"Ми показали діткам, що можна не лише мріяти, але й втілювати власні мрії в життя. Такий досвід вселяє у них віру в себе. Це вкрай важливо для тих дітей, які ростуть у  складних умовах. Мені здається, що в майбутньому наші учні легко впораються з будь-якими перешкодами", – розповідає волонтерка.

Бажання реалізувати проект створення "Академії дизайну для дітей", навчитися складати бізнес-план,  шукати інвестиції спонукали Ольгу Брайченко взяти участь у проекті "Яскрава ідея в її руках".

Репортаж створено у рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.

попередні тексти проекту

Світлана і тисячі її волонтерів

"Особливий дотик" волонтерки з Кривого Рогу

Рецепт успіху від черкаської волонтерки

Гендерно-чутлива модель автошколи від луцької волонтерки

Інтелектуальне волонтерство студентки Могилянки

Світлана Альошина вчить дітей творити добро

Людмила Білека: Вчасно надана допомога рятує життя

"Veterano service": як волонтерка допомагає початківцям-бізнесменам, які пройшли війну