Міжпланетний фортепіанний турнір

Лежать в лікарні двоє травмованих: водій та пілот. Шофер трохи постраждав, а пілот весь поламаний. Гіпс скрізь. Пілот питає, що сталося?

Водій каже, мовляв, їду на автомобілі, а з бічної виїжджає фура. Я на гальма, але трохи не встиг. Ось так, а ти як? Літак впав? Та ні, відповідає, я також на автомобілі. Їду і точно як у тебе, фура з бічної. І що не встиг загальмувати? Та ні. Я за звичкою – повний газ та штурвал на себе. Ця історія найкраще характеризує події зі Сергієм Стерненком.

Більш тупої поведінки влади не пригадаєш навіть за Януковича. Тільки здобути собі електоральні пункти на боротьбі з Медведчуком, і відразу одним махом їх розтратити незрозуміло заради чого. Це ще треба так вміти. Але що зробиш, якщо на роялі всі люди грають пальцями, а у нас… І схоже, що саме така звичка гри перекинулась на всю владу.

22 лютого вакцинація розпочалася навіть в Афганістані, країні, де понад сорок років іде війна, постійні теракти, релігійний фанатизм та ще багато цікавинок. А в нас міністр везе вакцину з Індії. Сам, на верблюдах, Великим шовковим шляхом і за ціною, яка складається з комерційної таємниці. Тому, мабуть, і довелося туди особисто спрямувати свої стопи, щоб ворог не дізнався про ціну  та деякі інші деталі.

Але останніми днями ми маємо ще прекрасніші перспективи. Виявляється, що до 2030 року ми їздитимемо потягами зі швидкістю 350 км за годину. Вже навіть розпочали прокладати європейську колію. А до 2025 року поїдемо зі Львова до Києва автобаном найвищого класу. Не усміхайтесь. Сам казав на черговому форумі. А ще створимо національного авіаперевізника з парком літаків "Антонов". І це в державі, яка року не може прожити без зовнішніх запозичень, а також примудрилася за рік з експортера електроенергії стати імпортером.

Слухаєш, дивишся на це все і почуваєшся так, наче тебе телепортували в країну дурнів з відомої казки, от тільки не розумієш, хто ж дурний: ти чи вони? Залишилося лише міжпланетний шаховий турнір в Нью-Кривому Розі організувати. Ні, швидше міжпланетний конкурс з гри на фортепіано вільним стилем без рук, але не без задоволення.

Пригадуються слова з відомої радянської комедії: "Что они не делают, не идут дела. Видно в понедельник их мама родила". 25 січня 1978 року (день народження найяснішого цісаря) припадає на суботу. Не понеділок, звичайно, але й неподалік від нього. Можливо, й тому такі результати.

А наслідки подій зі Сергієм Стерненком будуть очевидні. Влада тупо стоятиме на своєму рідному та морозитиметься щодо невтручання в розслідування, тому що інакше вона не вміє. А Стерненко виграє справу у ЄСПЛ. Уявляєте, як чудуватимуться тамтешні судді, коли людині дають сім років за вимагання триста гривень (!), тобто десять євро по-їхньому. Держава виплатить Сергієві серйозну компенсацію. З наших грошей, звісно, а не з тих, хто приймав ці мудрі рішення. І все це відбуватиметься під гаслами: "Свободу Стерненку!", майже аналогічно як й "Free Sentsov".

А найголовніше те, що ми отримаємо нового лідера правого політичного спектра. Може воно й добре, оскільки нинішні чинні якось зійшли на пси. А станеться це якраз напередодні майбутніх президентських та парламентських виборів. Одним словом, вітайте нове обличчя загальнонаціонального рівня, Олександровичу! Про Софію Федину, Марусю Звіробій та Тетяну Чорновол не забудьте. Для гендерного балансу щодо Стерненка та Антоненка, так би мовити.