article

Кажанна "Рукокрила" (2024)

олександр ковальчук
понеділок, 9 грудня 2024 р. о 21:00

Втомлений дебютник кітчевих страждань та благань артистки Кажанни.

Загублена та розгублена Кажанна на румовищі чужих ідей десь поміж істерики Клавдії Петрівни та богомільного мазохізму Jerry Heil.

Після дебютного альбому "Рукокрила" варто якось тихенько забрати поблизу неї всі завзяті згадки про якусь унікальність. Увесь свій талант вона витрачає на блукання поміж ялових виконавиць задля пащекування на опудало.

Кажанна прилетіла з нізвідки у цей світ з хітом про дупу огірка. Це був майже ідеальний приклад іронічного дівчачого репу в Україні для всіх тутешніх псевдореперок. Після дуету з Тумазаром вона відразу закрила питання жіночого репу в країні. Покращена версія її мем-попу спокійно відправляла на заслужений відпочинок Джері Гейл.

Тут би тільки літати та панувати, але Кажанна навіщось підписалась на лейбл кітчевої богоносиці Jerry Heil. Відтоді світ може спостерігати лише ескізний трейлер її потенціалу та послідовні паростки поступової деградації. Її блискіткова аура швиденько перетворилась на щось буденне. Ще й Аліна Паш вирішила понадкушувати все, до чого дотягнулись її руки на англомовному альбомі "Alina Pash" (2024), і заразом перебігти Кажанні дорогу у коханому наслідуванні заокеанських інтонацій Doja Cat.

Не лише, власне, її, адже ще є й співачка Amaarae з альбомом "Fountain Baby" (2023). Доречно тут пригадати й Doechii у треці "Baloon" на новому альбомі Tyler, The Creator, а також трек "Talk My Shit" Childish Gambino з Flo Milli та тією ж Amaarae на "Bando Stone & the New World" (2024).

До дебютного альбому вся медійна унікальність Кажанни поступово вивітрилась. Одна річ давати тутешню версію Doja Cat чи Amaarae, і зовсім інша вдавати з себе навіщось ще одну Клавдію Петрівну, Jerry Heil та Lely45. У своїх стишених едлібах вона може бути хіба прикладом для Юріної у тому начебто готичному мареві ("Найгірша") чи мріяти про панельну колабу з колишнім Садсвітом, який звідти вже успішно втік ("Сонечко").

Уся її задерикувата викличність розбивається об ялову систему багатослівної марноти Lely45, манірних істерик Клавдії Петрівни та богоносного кітчу Jerry Heil з її пласкими етномотивами. Схоже, що вона слідом за Аліною Паш вирішила понадкушувати ледь не всіх українських виконавиць та стати маленькою Паш для маленьких грішниць.

Так кітчевий маніфест "Любов (я буду)" цікавий не своїм міксом зазначеної трійці чи духопідйомним відлунням Першого послання апостола Павла до Коринтян 13, 1-13, а тим, що там відчувається ще й виконавиця Kler. І таки так, у наступному треці "До завтра" вже починають вилазити її ланіти.

Цей богомільний мазохізм так вже паразитує ще й на першому альбомі гурту Kazka ("я не знаю точно чи я порочна" у треці "Сам на сам" чи "якщо ти безгрішний – кинь каменем… на колінах я молилась би, не знаю лиш кому" у треці "Апатія"), що скочується у відверту самопародію. Власне, дискографія Lely45, Клавдії Петрівни, Jerry Heil, Юлії Юріної, Kler, Аліни Паш і є карикатурою на музику. Відтепер у ті лави навіщось залетіла й Кажанна зі своїм речитативом, який чомусь вважають репом.

Так кумедно спостерігати за тим, як секулярні неуки раз за разом розбивають лоба об незрозумілі для них речі ("Яблучко"). Цей феміністичний маніфест лише здаля такий хуліганський ("Ми були такі щасливі. Тільки трошки пахло гниллю. Ти зробив мене з ребра. Я тебе не просила. Грішне яблучко вкусила, одібрала твої сили. Якось вийшло некрасиво"). До сарказму хоча б Буловінової чи Марти Ковальчук цьому наїву ще трохи летіти.

Ці буквалісти такі кумедні, що Соррентіно з них кепкував цілих два сезони свого Папи, а вони так нічого й не зрозуміли. Ягвіст вже втомився з них сміятися крізь віки. До речі, у Гарольда Блума є теорія, що автором П'ятикнижжя є Вірсавія. Саме та дружина Урії, якого цар Давид відправив на смерть, щоб одружитися з нею. 

Це особливий біблійний фокус – організувати все таким чином, щоб ілюзорне пащекування до опудала ввижалося тим позитивістам чимось напрочуд вдалим і важливим. Бідний Григорій Сковорода, для кого він писав всі свої книги? Хоч якусь правду на альбомі Кажанни "Рукокрила" можна відшукати хіба у рядках "не довіряю почуттям та мистцям". 

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.

Варіанти © 2012-2024