Третім прикладом політичної реклами майбутнього президента є червона білборда Петра Порошенка, що відтепер висить на місці ідіотичного адвертайзінгу Львівської міської ради на Небесній сотні.
Що цікаво, відтепер там поверх пришурупленої таблички російської фірми Gallery Plus наклеєна табличка її української дочки Octagon Outdoor з тим самим дозволом, але зовсім іншим терміном дії (до 31.12. 2017 року замість 21.05.2014), але з тим самим телефоном (044-277-277-1).
На цьому російському місці у вкраїнському Львові й висить Петро Порошенко. Цікаво, що далі вулицею Стуса, ліворуч від заправки ще розташований напівзруйнований будинок на східній стіні якого, якийсь малолітній злочинець написав голубою фарбою "Львов в состав России".
Але важковаговик Порошенко продовжує висіти (та страждати) на Стуса навіть у такому проросійському оточенні. Порошенко не слухає маму Юлю і Вона відповідає йому відповідними аналогічностями.
Саме тому Порошенко намагається працювати на її материнському полі такої червоно-білої Батьківщини апелюючи до того незабутнього і такого райського стану свого потенційного електорату. Стану райської близькості циці, коли головні слова ще не здавались такими попсовими, а були справжніми та реальними, як це і пропонує слоган Порошенка "Жити по-новому".
І саме тому реклама Порошенка більше спрямована те, щоб у мами Юлі все накрилось запіканими піпіпі.
Тепле, затишне, а у спеку й таке прохолодне, материнське лоно мало б вабити зранені душі спокоєм та стабільністю, але уся проблема реклами Порошенко у тій відокремленій (сепарованій) від Кремля букві П, де жовтий колір якийсь не дуже шоколадний.
Відокремлена (сепарована) буква П у свідомості простих вкраїнських пролетаріїв виразно асоціюється лише зі словом на букву П, тим літерним монологом вагіни, що є життєдайним джерелом усього живого на усьому світі.
Винахідливий вкраїнський нарід, і тут, напевне, буде звинувачений особливо граматичними нацистами у зросійщені російськими матюками, а значить, знову перебуває під впливом Русского міра, як і президент Гриценко.
Поміж усіх сороміцьких варіацій глибокофілологічного слова "пизда" (лишається сподіватись, що нова влада незабаром виправить усю ту багатовікову несправедливість щодо так званої нецензурності матюків) є лише один вияв неагресивної радості, та й він так сором'язливо зіпікується зірочками – "пи*дато", усі ж інші – категорично протилежні, тобто, суцільно негативні (також сором'язливо зіпікуються звіздами): накритись пи*дою, тобі пи*да, п*здець.
Але найбільш небезпечне для політиків слово на відокремлену буку П – це слово пі*дун, яке, до речі, є найкращим синонімом до справжнього полковника Алли Пугачової, де уся її пісня – це закамуфльована історія саме про такого алкогольного звіздуна.
"Жити по-новому" від Порошенка пропонує родитись заново, стати дітьми і повірити йому, і прийняти його шоколадні цукорки. Напевне, якось так і потрібно думати по-новому, бо істинно православна душа Порошенка не допускає можливості реінкарнації у православній парадигмі (хоча в окремих випадках безмежне милосердя Господа Бога може на таке і погодитись).
Але усю перемогу Порошенка на оту сепаративну букву П знову руйнує ота, чисто жіноча відокремленість, якби сказали феміністки – Інакшість саме букви П.
Навіть графічно на білборді буква П з тим подовженим вверх і праворуч продовгуватим продовженням більше нагадує перевернутий (тобто, такий який вже накрив щось чи когось) черпачок, ополоник, або ж навіть сачок для метеликів.
фото Бекона: pasunautre.com та tate.org.uk
І на цій романтичній ноті для усіх таких жіночих президентів звучить забутий, але нещодавно віднайдений хіт Donnie & Joe Emerson "Baby".