Воля або смерть

14 липня 2014

На березі Полтви Пауло Коельйо сів би і заплакав, бо ще одна Вероніка вирішила воскреснути.

І підсумовує розкриття контексту кожної із запропонованих реформ дещо приречена фраза – сьогодні до такого процесу ніхто не готовий.

Наприкінці цієї частини прес-сніданку члени партії Воля урочисто заявляються, що не пропустять першої ліпшої нагоди піти на вибори і у найближчому колі вірогідних союзників називають пані Богомолець.

З якими ще молодими командами партія Воля має особливий магнетизм – коректно замовчується.

Нарешті слово доходить до львівських журналістів і спочатку журналіст ЗІКу Остап Дроздов, несподівано запитується у членів партії Воля про їх ставлення до геїв та легалізації одностатевих шлюбів.

А от вже, наприклад, шефа-редактора zaxid.net Олега Ониська турбує питання легалізації марихуани, зокрема у Львові.

У відповідь на запитання Дроздова Єгор Соболєв починає скаржиться на те, що його самого часто приймають за гея.

Від цього він відхрещується дружиною Марічкою Падалко та четвіркою дітей. "Але кому у наш час це заважає?" – лунає думка із залу.

Усі сміються, хоча деякі не розуміють чому, і Рада партії Воля зізнається присутнім у своїй ліберальності.

У питання легалізації гомосексуальності та марихуани – вони звернуться до громадськості, проведуть референдум, а не диктуватимуть це ідеологією партії.

Молода, амбітна та привітна партія Воля толерантна до усіх (аж до аскетизму), але вимоглива до себе – вона проводить жорстокий відбір своїх потенційних членів.

Яна Янчевська

Мітки: Вікторія Сюмар, єгор соболєв, Марічка Падалка, Олег Онисько, Ольга Галабала, Остап Дроздов, партія Воля, Сергій Таран, Юрій Дерев’янко