Безбожники Садового або 7 причинок до покути навколішки

Влада Львова у 2022 році: застосування сили, рейдерство, оборудки з майном і бюджетними коштами.

Варіанти уклали топ найбільших скандалів минулого року за участі чиновників та міського голови Львова Андрія Садового з їхніми щомісячними зарплатами та преміями.

Ця резонансна подія сталася в Львові у вересні. Десятки відео з кадрами брутальної поведінки працівників Муніципальної варти Садового та вчинене ними насильство тоді миттєво розлетілися соціальними мережами як доказ перевищення посадових повноважень. Однак в умовах воєнного стану реакція громадськості на цей випадок була стриманою, точніше її не було взагалі.

А от самі працівники та підприємці ринку, які постраждали в цих бійках, не здалися та продовжили відстоювати свої права й добиватись покарання для чиновників та муніципалів Львівської міської ради, які були причетні до їхнього побиття. У грудні стало відомо, що поліція спочатку взагалі відмовилася розслідувати цей інцидент. Тоді підприємці звернулись до суду, який визнав їхні вимоги справедливими. І лише за рішенням суду поліція розпочала досудове слідство за фактом побиття підприємців ринку Добробут.  

20 грудня комісія законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Львівської міської ради, розглянувши звернення підприємців та працівників ринку Добробут щодо ситуації навколо ринку (яке надійшло до міськради ще у вересні), визнала, що дії чиновників міського голови Львова Андрія Садового в цій ситуації були, м'яко кажучи, непослідовними та непрозорими, що й збурило працівників і підприємців ринку та привело до сутичок з муніципалами.  

За 16 років свого правління у Львові міський голова Андрій Садовий якщо і робив помилки, то вони вкрай нечасто ставали надбанням загалу. От саме тому у пам'яті львів'ян добре закарбувалися події липня 2016 року. Тоді міський голова Львова Андрій Садовий злякався протестів громадських активістів у день пленарного засідання сесії Львівської міськради, а тому запросив до Львова Національну гвардію. Сам він сховався у Ратуші. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков прислав до Львова сотні своїх підлеглих, а вхід в Львівської міської ради чи не вперше перекрили турнікетами. Картинка була епічною.  

Висновки з тієї історії Садовий зробив миттєво. З того часу він добре зрозумів, що головним завданням для Муніципальної варти має стати не безпека різних об'єктів, що належать громаді Львова, а захист інтересів і безпека влади, тобто його особисто та його чиновників. Щороку попри протести депутатів у збиткове ЛКП "Муніципальна варта" вливаються мільйони гривень з міського бюджету, а штат його працівників лише зростає. І ось у вересні 2022 року муніципали вперше публічно продемонстрували свою готовність застосовувати фізичне насильство в інтересах міського голови Андрія Садового та його чиновників, а не громади Львова. Про причини цього явище йтиме мова у наступному розділі. 

У 2022 році Садового та його чиновників у рейдерстві запідозрили власники ринку Добробут. Вони детально розкрили схему дій влади Львова щодо відбирання ринку та його землі для того, щоб в майбутньому все це продати іншому інвестору, який, ймовірно, перебуває з міським головою Львова Андрієм Садовим у тісних стосунках. 

Звинувачення у рейдерстві на адресу влади Львова також пролунало від власника торговельної мережі Близенько. Він пов'язав безпідставні звинувачення на свою адресу у ЗМІ, які наближені до Садового, саме з тим, що свого часу відмовився продати мережу іншому власнику. Для громади Львова, яка звикла, що наше місто вже майже 30 років поспіль визнають одним з найбільш комфортних і сприятливих в Україні для ведення бізнесу, звинувачення у рейдерстві Андрія Садового та його чиновників прозвучали досить різко й несподівано.

Але якщо добре пригадати, то рейдерство є вже давно усталеною практикою у діях чиновників і Садового. Йдеться про випадки, коли влада Львова під різними приводами та не без допомоги правоохоронних органів та судів позбавляла власників прав на оренду чи права власності на майно та землю, а згодом продавала чи здавала в оренду ці приміщення новим власникам, ймовірно, що з користю не лише для громади, але й для себе та нових власників.  

Так сталося, наприклад, у 2013 році, коли Садовий продав своєму кумові будівлю універмагу на площі Ринок, яка де-юре була власністю Львівської обласної ради. Варіанти свого часу розповіли історію львів'янки Оксани Мачеус, яка втратила свій бізнес через те, що команда Садового у 2019 році кинула оком на приміщення, які вона орендувала на Площі Ринок, відібрала їх з-за допомоги судів та продала новому власнику з аукціону. Оксана Мачеус була далеко не єдиною постраждалою тоді підприємницею. Однак значно масштабнішими насамперед можуть бути маніпуляції влади Львова з майном громади, про що раніше громадськість лише здогадувалася. 

У листопаді минулого року громадськість Львова сколихнуло повідомлення про ліквідацію  гінекологічної лікарні на Русових, 4. Тоді ж зі слів лікарів стало відомо, що будинок лікарні Садовий та його чиновники планують продати під черговий готель. Однак, як з'ясувалося, причини закриття лікарні через незадовільний стан будівлі виявились надуманими та не підтвердилися. Лікарню громаді вдалося відстояти.  

У грудні стало відомо про те, що в Брюховичах державні виконавці продали за борги приватного товариства недобудовану будівлю школи на вулиці Буковій, 2. Чиновники Садового звинуватили тих, хто був причетний до продажу, у крадіжці майна в громади.

Однак на запит журналістів влада Львова так і не надала документів, які б підтверджували юридично право власності спочатку Брюховицької, а згодом й Львівської громади на цю школу. Варіанти отримали лише рішення Брюховицької міської ради про те, що вона цю школу була готова у 2007 році взяти на свій баланс. Однак рішення міськради є політичним, декларативним документом, а не юридично оформлене право власності. Загалом за 16 років чиновники так і не змогли виготовити документи на право власності цієї будівлі, зокрема 2,5 роки на це мали чиновники Садового.  

Що це, звичайна халатність чи свідома недбалість, у діях чиновників тепер має встановити службове розслідування, яке ініціювали депутати Львівської міської ради. Вони ж справедливо порушили питання про складання реєстру комунального майна Львівської територіальної громади. Важко у це повірити, але за 16 років діяльності міського голови Львова Андрія Садового та його чиновників у Львові подібний реєстр так і не опублікували. 

А для ЛКП Бюро технічної інвентаризації, яке створили 16 років тому задля наведення ладу у питаннях з майном громади, наприкінці 2021 року чиновники Садового нарешті знайшли застосування – доручили розпоряджатися грантовими коштами на будівництво центру для переселенців. 

У 2022 році аудитори встановили бюджетні втрати на ЛКП "Львівелектротранс" за 2020-2022 роки на суму 260,6 млн грн, а також порушень на 54,3 млн грн. На ЛКП "Адміністративно-технічне управління" втрати з бюджету сягнули 64 млн грн. Перевірка державних аудиторів лише підтвердила неефективність і безконтрольність діяльності менеджерів Садового. Про це вже давно знають і говорять як місцеві політики, так і громадськість. Депутати Львівської міської ради ініціювали створення Наглядових рад на комунальних підприємствах Львова. Відповідний проєкт ухвали, наразі без додатків, вже оприлюднили на їхньому інформаційному порталі.

2022 рік запам'ятається також надмірним обмеженням доступу громадськості до інформації про діяльність міського голови Львова Садового та його чиновників. Про ці порушення також вже неодноразово заявляли депутати Львівської міської ради. Є всі підстави стверджувати, що заходи, які запровадила влада Львова заради безпеки, перевищують обмеження воєнного стану, є незаконними, зробили діяльність чиновників закритою та непідконтрольною громаді.  

Абсолютну більшість фінансових розпоряджень міського голови Садового та виконкому Львівської міської ради, а не лише ті, що стосуються безпеки, нині не оприлюднюють. І ухвалюють їх у закритому режимі. Як показала історія протистояння влади та підприємців ринку Добробуту, саме подібне рішення, яке незаконно ухвалили в таємному режимі та приховали від громадськості, й спровокувало побиття муніципалами Садового мешканців Львова.  

Влада Львова регулярно порушує вимогу онлайн-трансляцій засідань комісій Львівської міської ради, пленарних засідань сесій, а журналістів весь минулий рік позбавили доступу на офіційні робочі заходи Львівської міської ради насамперед на сесійні засідання, засідання виконкому тощо. 

Помітний стратегічний прорахунок влади Львова відбувся під час розв'язання житлових проблем внутрішніх переселенців, які знайшли у Львові тимчасовий притулок. До слова, їхню навіть приблизну кількість й до нині ніхто не знає. Але мова зараз не про це.

В інших регіонах, і навіть на рівні Львівської області, влада вкладала кошти, що надходили від держави та міжнародних фондів, у модернізацію вже чинного житлового фонду та будівництво нового капітального житла. Тобто одночасно з розв'язанням проблеми забезпечення житлом переселенців, вона підтримувала місцевих підприємців, забезпечувала населення робочими місцями та дбала за надходження податків у місцеві бюджети.

Міський голова Львова Андрій Садовий пішов іншим шляхом. У Львові, який є тиловим містом, підзвітний лише йому виконком виділяв землю зокрема у престижних районах Львова, під будівництво тимчасового житла контейнерного типу для переселенців. У листопаді на замовлення польських партнерів серед переселенців у Львові провели соціологічне дослідження, яке засвідчило про те, що абсолютна більшість з них, а саме понад 80%, не хоче жити в контейнерних містечках Садового.  

Міський голова Львова Андрій Садовий також запам'ятався своєю піар-кампанією зі встановлення буржуйок. Втім, як з'ясувалося, встановлення буржуйок у багатоповерхівках забороняють норми безпеки. Тому його порадою практично ніхто не міг скористатися. За агітацією на користь встановлення пічок-буржуйок Садовий втратив важливий час, який був необхідний для розв'язання значно важливіших проблем підготовки господарки Львова до життя в умовах війни.

І лише після перших обстрілів інфраструктурних об'єктів стало зрозуміло, що ще влітку потрібно було не буржуйки виготовляти й встановлювати, а насамперед подбати за резервне енергоживлення об'єктів господарки міста, а також житлового фонду. Важко навіть уявити те, в якій би ситуації могло опинитися місто, якби не масштабна міжнародна допомога. Передусім польських міст, які надали Львову генератори та інше електрообладнання, а також допомогли з розв'язанням проблем енергозабезпечення. 

Міський голова Львова Андрій Садовий за 11 місяців 2022 року заробив  671 тис. грн офіційної зарплати, а його перший заступник Андрій Москаленко –  748 тис. грн. Подібні цифри й в зарплатах інших заступників Садового. Про це свідчить моніторинг, який ведуть журналісти Варіантів.  

Натомість за даними з відкритих джерел в одній з громад Львівського району, яка є сусідньою з Львівською громадою, у 2022 році середня зарплата склала лише 8900 грн у місяць. Припустімо, що торік у Львові середні зарплати були не набагато більшими. Тому громадськість Львова має повне право вимагати від міського голови Львова Андрія Садового  та його чиновників, які заробляють майже в десять разів вище середнього, поваги до себе, дотримання прав і законів, а також професіоналізму, ефективності та прозорості в їхній праці навіть за умов воєнного стану.