Пісні фронту 2024 (# 100)

Десять треків від представників української попсцени, які намагаються сказати щось важливе та потрібне під час війни.

Українська попмузика змінюється. 29 топових альбомів за 2023 рік – це велике щастя. Деякі вкраїнські виконавці, звісно, все ще занадто неповороткі для великих викликів. Дрібними паразитами вони бовтаються біля чогось значного замість того, щоб просто змінити професію. Це звична картина для подібних процесів, і тому варто просто не звертати.

Друга частина їхнього дебютника ще торік натякала на подібні збочення. Якась невидима сила майже втримувала нью-йоркський дует Дарка й Славко від чогось подібного у піснях для дитячих мультфільмів. Циферблату, власне, цей єзуїтський кітч навіть десь й пасує. Варто сподіватися лише на те, що у наступній своїй пісні ці голуби миру з казки про зоряного хлопчика не співатимуть про білий прапор.

Пост-шугейовий пейзаж широко клубочиться за далекий горизонт вільготою неприкаяного чину.

Yuvi ще та лисичка-сестричка. На торішньому мініальбомі "По тобі" вже були сліди веселої карикатури на певні кліше попмузики. Нині вона вже просто розриває їх на частини, але на каналі 1+1 й далі говоритимуть про те, що Надійка Дорофєєва є найкращою молодою співачкою України. 

Вав, нарешті хтось засемплював Тетяну Кочергіну з її урбаністичним соулом, який вперто не помічають за фолковим шаленством у феномені модної української музики 70-80-х. Добре, що це зробив саме Zbaraski.

Приречена мамська готика, яку хтось надзвичайно пильний може навіть звинуватити у пропаганді суїцидальних нахилів під час війни.

Модна nata gryviuk зі ще одним своїм хітом, якому для кращого стану варто таки зректися чогось схожого на той речитатив.

Навала клонів Кладії Петрівни успішно триває на наших теренах. Після неошароварщини Україну чека ціла клавдієпетрівщина, а тому відповідним органам вже варто задуматися про великий фестиваль виконавців імені Клавдії Петрівни.

Неошароварний варвар Пивоваров з рагульською версією тичининого "О, панно Інно" услід за аматорським трешем гурту МУР. Виступ італійською Івана Дорна в етері Вечєрнєга Урганта у 2020 році він догнати не спроможний від народження і десь незабаром цю компанію вже пиздитимуть за таку перегарну дику дичку.

Олег Скрипка в образі безсмертного Дункана Маклауда нестримно зрошує рідні ниви насінням патріотичного кітчу.

Гоня знайшов собі затишне лоно Міші Правильного замість кумпля Степана, щоб поплакатися маніфестом у цицю про маленьку дитину всередині. Ще трохи й вони разом зігуватимуть від землі до сонця про народження нового лідера. Аве, Гоня!