Зміст статті

9 травня 2018Ірина Марушкіна2431

Богдана Неборак: Мрію створити організацію, яка захищатиме права українських письменників і перекладачів

Проект "Яскрава ідея в її руках"

22-річна Богдана Неборак навчається на факультеті правничих наук Києво-Могилянської Академії, та крім юриспруденції, дівчина цікавиться культурою й креативними індустріями, у вільний час любить читати і подорожувати. Переконана, що авторське право – ключова річ для книговидання.

Наймолодша читачка "Гаррі Поттера"

Богдана народилася у сім'ї письменників. Росла серед книжок. У рік знала всі літери, а в чотири вже читала грубі книжки. У шість років перестрибнула через перший клас і стала другокласницею. Саме тоді, 2002 року, видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА почало видавати свою знамениту серію про Гаррі Поттера. На якийсь час ці книги стали Богданиними улюбленими. Перекладач і видавець жартували, що вона наймолодша в Україні читачка "Гаррі Поттера".

Крім романів про Поттера, дівчинка читала багато інших книжок і в 16 років, успішно закінчивши математичну гімназію, вступила на юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Криміналістика її не цікавила, детективами дівчинка не захоплювалася і Холмс не був її улюбленим персонажем, тому у сфері її фахових зацікавлень опинилися питання інтелектуальної власності, авторського права, в яких вона продовжує досконалитися вже як магістрантка Києво-Могилянської Академії.

Крім юриспруденції, дівчину завжди приваблювала культура, література, і вона навіть пробувала щось робити у цих сферах. "Менеджерам культури у нас непросто, – розповідає Богдана, – працювати з українською культурою – це бути готовим до волонтерської роботи у кризових ситуаціях, яка виснажить і далеко не завжди принесе бодай емоційну віддачу. Також не є нормально працювати за безцінь, це стало викликом для десятків людей, які були справжніми промоутерами української книжки. А саме такі люди разом з письменниками могли б вибудовувати систему авторського права".

Незважаючи на юний вік, у Богданиному резюме співпраця з "Форумом видавців" та "Літературною Лабораторією Мистецького Арсеналу", медіапроект про книговидання в Україні, організація літературних заходів, майстер-класи з авторського права, інтерв'ю зі знаковими постатями української культури і літератури та багато інших проектів. Вона консультує своїх друзів і друзів батьків з питань авторського права, допомагає складати угоди, редагує їх.

Богдана Неборак

Віктор Гюго – борець за права авторів

Богдана давно почала ставити собі запитання: чому українську літературу так мало знають у світі й чому їй так непросто на батьківщині? Чого не вистачає українським письменникам і перекладачам? Чим їм може допомогти право? Вона знала, що креативні індустрії у наш час становлять 5% світової економіки та забезпечують робочими місцями понад 5% найманих робітників. Цей відсоток означає 7 мільйонів робочих місць.

Серед них – люди, які творять тексти – письменники й письменниці, перекладачі й видавці, а також  сценаристи, автори комп'ютерних ігор, журналісти. В Україні обидва показники, за даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, перебувають на позначці менше 1%. Не в останню чергу це зумовлено тим, що в Україні нехтують механізмами, які здатне забезпечити авторське право.

Дівчина жартує, що такі видатні люди як Віктор Гюго, думали масштабно не лише у форматі літературних творів, а й правових реформ. Так, Гюго не тільки написав "Собор Паризької Богоматері" і ще чимало чудових творів, а й заснував Міжнародну асоціацію літераторів та митців, яка боролася за авторські права і яка діє до сьогодні. Гюго хотів, аби письменник був здатен контролювати результат своєї праці та отримувати належну винагороду.

У контексті політичних та соціальних змін у Європі у зв'язку з Великою французькою революцією він розумів, що це треба вирішити на міжнародному рівні, не чекаючи ініціативи від уряду. Завдяки Гюго в 1886 році прийняли Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів. Це й досі ключовий документ авторського права. З того часу, наприклад, роман, написаний у Британії, підлягав захисту в Німеччині чи Франції. Нині текст, створений в Україні, охоронятиметься ще в 168 країнах світу.

Богдана Неборак у бібліотеці Центру Шептицького УКУ

Систему авторського права вибудовують зацікавлені

На думку Богдани, Україну вразила й продовжує вражати радянська спадщина у вигляді Спілки письменників України й Спілки перекладачів України, які не займаються захистом прав своїх учасників.

"Європейська практика доводить, що систему авторського права вибудовують і наповнюють зацікавлені суб'єкти, тобто, самі письменники та учасники книжкового ринку, які об'єднуються в організації для захисту своїх прав. На жаль, з огляду на радянське минуле в Україні немає творчих спілок та асоціацій, створених письменниками й перекладачами з доброї волі задля чіткої мети. Творчі спілки, які залишилися з радянського періоду, не приносять користі сучасному ринку та не виконують своїх функцій щодо охорони авторських прав та освіти учасників" – вважає дівчина.

На її думку, якісні зміни може забезпечити лише розвиток громадянського суспільства й створення нової організації, яка комунікуватиме письменників та перекладачів з правових питань, працюватиме над створенням типових ліцензійних контрактів, поширюватиме інформацію про права суб'єктів авторського права та можливості ефективно ними розпоряджатися. Авторське право має сенс тільки тоді, коли його суб'єкти здатні отримати економічну вигоду на ринку.

Дівчина пояснює: "Польське "Товариство перекладачів художньої літератури" узгодило типовий контракт, який рекомендовано використовувати видавцям у договорах із перекладачами. І серед найініціативніших учасників цього товариства – не менеджери або чиновники, а знамениті польські перекладачі! Шведська Асоціація перекладачів зібрала разом перекладачів і видавців, обговорила типові практичні нюанси їхньої співпраці, вклала це у форму договору, роль якого – встановити мінімальні гарантії для обох сторін правовими засобами.

Не існує закону, який би зобов'язав шведське видавництво укласти договір згідно з модельним зразком. Це не законодавча вимога, радше правило доброго тону – можете не використовувати, але руку вам у пристойному товаристві не подадуть. І це виявилося ефективнішим, ніж загальна норма в законодавстві. Ще далі пішло австрійське об'єднання письменників, установивши мінімальний типовий гонорар за авторський публічний виступ – 400 євро за сольний виступ та 285 за колективний".

Ярина-Марія, Богдана, Олександра Неборак

Книжковий бізнес має бути легітимним

Україна хоче бути частиною світового книжкового ринку, а це значить, що мета книжкового бізнесу повинна досягатися виключно легітимними засобами. Видавці, автори та перекладачі із провайдерів інформації стають гравцями ринку, а отже, тими, хто має вчасно здати текст, відредагувати, зверстати, намалювати обкладинку та надрукувати, встигнути видати книжку в час, коли її екранізували, відзвітувати правовласнику і так далі.

У цей момент ліцензійні договори стають інструментом ведення бізнесу, а не декоративним елементом. Кожному з гравців ринку дешевше й швидше одразу домовитися та знати ризики заздалегідь, адже переговори й комунікація – нормальна частина процесу. Ринок вимагає поширення позасудових способів вирішення конфліктів між своїми учасниками.

Богдана говорить: "Я мрію створити організацію, яка буде здатна впровадити в Україні найкращі світові практики, стане одним із необхідних медіаторів сучасного книжкового ринку та допомагатиме йому розвиватися, охороняючи права його творців – українських письменників та перекладачів.

Ця організація захищатиме їхні інтереси щодо авторського права й чесних контрактів, а це сприятиме розвитку екосистеми, в якій професійний автор зможе жити винятково зі своєї творчості й дотичних до неї справ, не розпорошуючись. Я переконана, що в багатьох українських авторів є величезний невикористаний потенціал і застосування механізмів авторського права допоможе його розкрити".

Репортаж створено у рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.


попередні тексти проекту

Автор: Ірина Марушкіна