Мар'яна Кричковська та стратегія Львівської агломерації

24 листопада Львівська ОВА схвалила Стратегію розвитку Львівської агломерації. А 11 листопада на засіданні експертного клубу Великий Львів відбулось обговорення проєкту цієї Стратегії.

На ньому Варіантам запам'ятався виступ юристки Мар'яни Кричковської, яка звернула увагу на роль Комплексних планів просторового розвитку території громад (КППР) у майбутній побудові агломерації. На прохання Варіантів Мар'яна Кричковська розширила свій виступ до форми аналітичної статті, адже, нагадаємо, всі громади мають затвердити КППР до початку 2025 року. 

Міські агломерації сьогодні розглядають як вектор розвитку великих міст і продовження реформи децентралізації в Україні. Тема економічного та інноваційного зростання Заходу України та центру її економічного тяжіння – Львова – стала особливо актуальною у період повномасштабного вторгнення.

У лютому 2022 року підкреслилась небезпека концентрації підприємств важкої промисловості, що складали основу української економіки, у безпосередній близькості до східного кордону нашої країни. З початком бойових дій частина тих підприємств, які перебували в безпосередній близькості до лінії зіткнення, релокувались на відносно безпечну Львівщину. З цього часу почали говорити також й про Концепцію соціально-економічної адаптації Львівщини до умов воєнного стану та стратегічних напрямів економічного відродження на післявоєнний період (її розробив Володимир Квурт від Львівської обласної ради).

Економічні тенденції розвитку говорять про формування економіки великих міст на зміну економіці держав. І у таких великих містах, як Ліон, Дрезден, Роттердам, Катовіце, Дюссельдорф, Брно, створюється економічна основа розвитку регіонів загалом. Тут наведені міста, які мають таке ж населення, як у Львові або дещо менше. І розвиток економіки цих міст відбувається завдяки агломераційним утворенням навколо них та можливостям, які дає ця форма управління ресурсами. В Україні на законодавчому рівні було уже декілька спроб закріпити міські агломерації, однак це питання й досі не врегулювали.

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки визначила Львівську агломерацію як одну з можливих в Україні, і це дало новий поштовх розмовам про формування Львівської міської агломерації. На реалізацію згаданої стратегії експертним середовищем зі залученням представників державної влади та потенційних учасників агломерації, розробили проєкт Стратегії розвитку Львівської агломерації до 2027 року.

У самому документі, поміж інших пропозицій, справедливо зазначається про містобудівні виклики та наявність проблем взаємодії між суміжними громадами у межах потенційної Львівської агломерації. Також вказується й на застарілість більшості чинних генеральних планів як у самому Львові, так і в населених пунктах прилеглих громад та необхідність співпраці громад Великого Львова для досягнення сталого економічного розвитку.

Чинні генеральні плани населених пунктів були спрямовані лише на їхнє планування та розвиток у чинних адміністративних межах. А ще, зважаючи на час їхнього прийняття, вони не враховують реформи децентралізації, утворення територіальних громад та змін до розуміння та системи містобудівної документації на місцевому рівні, а тому потребують заміни більш комплексним документом – комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює для місцевих рад термін до 1 січня 2025, щоб узгодити свою містобудівну документацію до вимог Закону в редакції № 711-ІХ. Стратегія розвитку Львівської агломерації висвітила проблему, з якою ми зустрінемось вже незабаром. Як документ, який визначає вектор розвитку міської агломерації, утворення, яке станом на кінець 2023 року не окреслили навіть на рівні законопроєкту, і з урахуванням задекларованого терміну дії до 2027 року, Стратегія фактично стала одним з документів, що формують вихідні дані для містобудівної документації у частині введення нового документу планування територій на місцевому рівні – Комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади (далі – КППР).

Комплексний план просторового розвитку територій територіальних громад – це перша спроба об'єднати містобудівну та земельну документацію в один документ на законодавчому рівні. Функціональне призначення територій розглядається в сукупності з планувальною організацією територіальних громад та визначається етапність освоєння територій.

За своєю суттю, КППР – це планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, сукупність генеральних планів населених пунктів, що входять до складу громади, її детальних планів, межі функціональних зон територій та історико-архітектурних опорних планів історичних ареалів усіх населених пунктів, які входять до складу певної територіальної громади.

Фактично, це продовження реформи децентралізації – тепер в містобудівній сфері. Адже об'єднавши територіальні громади, які самостійно розвивались протягом багатьох років, їм необхідно дати як фінансову автономію, так і спільне бачення розвитку їхньої території. Самостійно такий документ, як генеральний план населеного пункту, не може дати відповіді на питання розвитку територіальної громади в цілому, а тому є складовою частиною більш комплексного КППР.

КППР територій можна розглядати як плани просторового розвитку територій, які повинні привести містобудівну документацію та земельну документацію на місцевому рівні у відповідність вимогам і баченню сучасного розвитку з урахуванням воєнних викликів, а також врегулювати порядок використання суміжних територій територіальних громад та не допустити надалі конфліктів в рамках самих територіальних громад та їхніх сусідів.

Вихідними даними для розроблення комплексного плану є, серед іншого, концепції інтегрованого розвитку територій, стратегічні та оперативні цілі, що визначили стратегією розвитку території громади, а також регіональною стратегією. Окрім прийняття у кожній територіальній громаді концепції інтегрованого розвитку території, яка буде базовим документом стратегічного планування, в процесі розробляння КППР варто братись до уваги й Стратегія розвитку, яка сформувала спільне бачення розвитку територіальних громад, що формують Львівську агломерацію.

Станом на листопад 2023 року не всі територіальні громади потенційної Львівської агломерації прийняли рішення про розробку КППР. Так, Львівська міська територіальна громада досі не розпочала розробляти комплексний план просторового розвитку територіальної громади, а це – базовий документ розвитку громади, яка декларує намір співпраці з прилеглими територіями та вже сьогодні, де-факто, є центром Львівської агломерації.

Саме КППР визначають узгоджене прийняття рішень щодо цілісного просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення та території за їхніми межами. Адже КППР матиме планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території Львівської міської територіальної громади, а також, серед інших документів, генеральний план населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади – Львова.

Необхідність розроблення актуалізованого генерального плану Львова тепер стала вже не лише позицією окремих громадських середовищ, але і вимогою законодавства – чинний генеральний план Львова не відповідає вимогам законодавства ані за складом, змістом та формою документа, ані за фактичною містобудівною ситуацією. Містобудівне законодавство передбачає необхідність проведення містобудівного моніторингу, результати якого є підставою для внесення змін в чинний генеральний план.

Разом з тим, від часу впровадження цієї норми, моніторинг генерального плану міста у Львові жодного разу не здійснювали. Тому й нема розуміння наскільки нинішня містобудівна ситуація відмінна від пропозицій та векторів розбудови міста, що заклали у генплані. Ми всі спостерігаємо транспортний колапс на дорогах і розвиток житлового будівництва, але не задумуємось, як би мало розвиватись місто для того, щоб затори на дорогах були меншими, а робочих місць більше. Відповідь на ці питання якраз давав генплан. І сьогодні з погляду сучасних викликів має дати комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, в складі якого повинен бути оновлений генеральний план Львова.

Якщо Львівська міська територіальна громада, а відповідно й Львівська міська агломерація, хоче стати привабливою для інвестора, то у неї має бути актуалізована містобудівна документація на місцевому рівні та земельна документація у відкритому доступі. Саме тоді інвестор й розумітиме те, що для нього є вільна промислово-виробнича територія, а не думати, як цю інформацію отримати з закритих джерел. Прозорість і відкритість у розпорядженні майновими ресурсами в рамках Великого Львова є також передумовою отримання грантових коштів на розвиток від Європейського Союзу.

Однак досі не розпочали працювати над генеральним планом міста Львова, а без цього КППР та будь-які інші розмови про зміну стратегічного бачення розвитку та формування навколо нього міської агломерації видаються не надто реальними. Комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади дозволить окреслити спільний розвиток Львова та прилеглих територій як єдиної містобудівної системи. Також КППР матиме відповідь і на запитання про те, як використовуватимуться суміжні території територіальних громад.

На практиці й справді часто виникають конфлікти між територіальними громадами у випадках, коли розміщують небезпечні підприємства, охоронна зона яких унеможливлює використання вільної території іншою територіальною громадою. У концепцію КППР заклали порядок узгодження використання таких територій та погодження всіма учасниками, яких це може стосуватись.

За участі їхніх територіальних громад, адже процедура його прийняття передбачає проведення громадських слухань щодо використання суміжних територій і в сусідніх територіальних громадах. Власне, це особливо актуально для учасників агломерації, оскільки дозволить окреслити розташування важливих для всієї території об'єктів, що визначені у Стратегії розвитку на територіях територіальних громад.

Стратегія розвитку Львівської агломерації є базовим документом, що закладає спільне бачення розвитку територій, використання наявних ресурсів потенційними учасниками та розвитку 20-кілометрової території навколо Львова, врахувавши необхідність розробки та затвердження Комплексних планів просторового розвитку територій всіх учасників потенційної Львівської агломерації. Кожна з територіальних громад, потенційних учасників Львівської агломерації, має різну матеріальну базу та володіє різними природними ресурсами, які загалом дозволять створити максимально збалансовану економічну зону з ефективним використанням переваг кожного.

Фактично, Комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади є тим документом, який дозволить реально продемонструвати бажання та напрями співпраці Львова як центру агломерації з громадами, що входять до його складу та потенційними учасниками Львівської агломерації. Також він стане й першим кроком до впровадження концепції Львівської агломерації.