Деяка українська попмузика під час війни з росією.
Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.
Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.
Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.
Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.
У 2015 році Положинський з Вакарчуком ще могли навіщось давати Володимира Висоцького, який і в танку горів, і в літаку падав, і полундру кричав, але нині на цьому явищі вже можна поставити хрестик.
З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин Sowa, Positiff, Tayanna, Dantes, Slavia, Артем Пивоваров, Лобода, Дорофєєва, Ірина Білик), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.
Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання", вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, Королівських зайців, Tik Tu, Ульмо Три, Циферблат та Енджі Крейда.
Kristonko
Урочий франківський треш на вірші батька Тараса для колгоспних дискотек, де до сопілочок бракує хіба що Скріллекса.
Сергій Лазановський
Франківський лабух на території Лісапетного батальйону дає патріотичну шароварщину в стилі Яна Табачника.
Santorin
Калушеподібний плаксій на хвилі юродивого репу з графоманською лірикою для дітей Євробачення.
Рома Майк
Бляклий репер Романа Майк ніяк не може зрозуміти увесь сенс рнб на тлі львівських пейзажів.
To Eternity
Гени літнього фрешменчика з тік-тока дають прифанковану фірму, але такого навколо настільки навалом, що його рятує хіба що україномовний текст, який він ще мусить дещо підтягнути до омріяного ідеалу.
Positiff, Michelle Andrade & Alina Pash
Перевзутий трешачок-попсячок від трійці місцевих артистів, які відразу святі заповіді патріотизму перетворюють на калинову шароварщину.
drimandr & Курган
Сльозливий ретровейв з портретиком Сковороди на стіні, який навіть приблизно не підноситься до величі альбому "Зембонджу" (2021).
Alice Change
Пострепкорна няшка від фрешменки Alice Change з маніпулятивною акустикою плаксивої попси для маляток у ковдрочках.
киця має кігті
Графоманська пародія на реп та сатиру безсило намагається наздогнати успіх реперки Fuckasutra.
Sonnium
Сонний львівський репер з слабеньким маніфестом про етнокод та підлизуванням до Зеленського. Чомусь без козацького побратимства з Вовою зі Львова.
фото: slovoidilo.ua