Оксана Левицька: Після Майдану з'явилося гостре відчуття причетності до всього, що відбувається в Україні

Проект "Яскрава ідея в її руках"

Не кожна людина здатна перейти працювати з маркетингової компанії у громадський сектор; не кожна людина здатна гармонійно поєднувати повсякденну працю з індивідуальним розвитком та самоосвітою. Громадській активістці, волонтерці, акторці, мандрівниці Оксані Левицькій це вдається.

Успішні здійснення своїх планів Оксана Левицька пов'язує з активною життєвою позицією, дисциплінованістю і позитивним сприйняттям життя. Вона працює у громадському секторі: спершу це була праця у "Крим SOS", нині – у громадській організації "Життя". Після закінчення робочого дня Оксана Левицька віддає декілька годин своєму хобі – театральному мистецтву: вона навчається у театральній студії і грає у виставах, займається спортом, долучається до культурних подій.

2013-2014 роки: Особливий час

Оксана Левицька стала волонтеркою у час Революції гідності. Працювала і в реєстраційному центрі, і в медичному пункті, і на гарячій лінії. Деколи цілодобово. Вона досі згадує ті дні як особливий час життя, коли взаємна повага і допомога незнайомих людей надихала і додавала сил боротися за людські права та гідність.

"Після такого потужного поштовху, як Майдан, коли з'явилося гостре відчуття причетності до всього, що відбувається в Україні, я вже не могла не займатися волонтерством", – згадує Оксана. Після початку російської агресії проти України вона допомагала бійцям-добровольцям в зоні АТО (кількома опікувалась тривалий час); була волонтером в організації "Армія SOS".

У 2014 році Оксана ще працювала у компанії соціального маркетингу "О'Два", керівники якої вирішили допомагати дітям, які втратили на війні батьків. Так виникла волонтерська ініціатива "Сонячні листи". Оксана розповідає, що вони налагодили контакти з 500 родинами, які втратили батька на війні, організували листування між деякими родинами, відправили 120 дітей на відпочинок до моря.

Волонтерка та її колеги досі щороку на новорічні свята готують подарунки цим дітям. Вони довідуються про мрії дітей і намагаються їх втілити. У 2014-2017 рр. вони відправили понад 2000 подарунків. І найбільше щастя для волонтерів – отримати від мам фото, на яких дітлахи сміються, тішаться подарунками. 

Виклики, які потребують рішучих дій

Влітку 2015 року Оксана Левицька покинула роботу в комерційній сфері й прийшла у "Крим SOS". Це громадська організація, яка у той час здебільшого допомагала переселенцям, а зараз займається захистом прав людини в Криму. "Мій досвід доводить, – розповідає Оксана, – якщо ви працюєте у громадській організації, і з вами поруч працюють вмотивовані люди, то ваша праця не обмежується робочим часом, постійно з'являються цікаві додаткові ініціативи та можливості зробити щось корисне".

Волонтерка не любить говорити про проблеми, а існуючі у державі проблеми називає викликами, які потребують рішучих дій та змін. На її думку, зараз зміни відбуваються здебільшого за рахунок громадських ініціатив, а це "точкові" зміни, вони дають "точкові" результати. Потрібні реформи, а реформи – це державна справа.

"Я допомагала дівчатам, які втратили нирку, і зрозуміла, що ситуація з трансплантацією органів в Україні дуже погана. Щоб зрушити з місця, потрібні державні реформи: ухвалити відповідні закони, підготувати відповідні механізми тощо. Через програму Міністерства охорони здоров'я України вдалося допомогти двом дівчатам: їм оплатили операції, провели трансплантації за кордоном, але це поодинокі випадки, а людей з такими проблемами в Україні багато", – розповідає Оксана.

Дбати про здоров'я українців

Оксана Левицька гостро відчуває, що з волонтерським рухом в Україні зараз не все гаразд. Її турбує насамперед "вигорання" людей. Дехто відходить від волонтерського руху, є й такі волонтери, які дискредитують саму ідею волонтерства через нечесність або унаслідок комерціалізації своїх організацій. Але залишились і такі волонтери, які чи не цілодобово працюють, забуваючи про свої потреби.

Оксана вважає негативними будь-які крайнощі й радить шукати  баланс і гармонію, робити щось корисне і актуальне у своєму середовищі. Наприклад, зараз вона опікується кількома дітками з ДЦП, продовжує ініціативу "Сонячні листи" та власним прикладом популяризує українську мову.

Оксана мріє у партнерстві зі Світланою Шпак відкрити центр реабілітації за методикою Альфа-гравіті. "Я почала займатися за методикою Альфа-гравіті два роки тому. На власному досвіді переконалася в ефективності цієї програми: зменшилося емоційне вигорання від волонтерської роботи, покращився психологічний стан та фізична форма", – розповіла Оксана.

Сьогодні разом із партнерами вона розробляє ідеї, як можна використати реабілітацію за цією методикою у сферах, до яких волонтерка дотична – театральна майстерність, допомога людям, які потребують психічної та фізичної реабілітації. "Мрію, що цей центр сприятиме фізичному та емоційному відновленню, покращенню здоров'я українців", – говорить Оксана Левицька.

Репортаж створено у рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.

попередні тексти проекту

Світлана і тисячі її волонтерів

"Особливий дотик" волонтерки з Кривого Рогу

Рецепт успіху від черкаської волонтерки

Гендерно-чутлива модель автошколи від луцької волонтерки

Інтелектуальне волонтерство студентки Могилянки

Світлана Альошина вчить дітей творити добро

Людмила Білека: Вчасно надана допомога рятує життя

"Veterano service": як волонтерка допомагає початківцям-бізнесменам, які пройшли війну

Втілювати мрії допомагає дітям волонтерка з Дніпра

Захисниця тих, хто не може сам попросити про допомогу

Богдана Неборак: Мрію створити організацію, яка захищатиме права українських письменників і перекладачів