Зміст статті

12 червня 2018Богдана Неборак1149

Соціальне підприємництво: місія в Україні

Проект "Яскрава ідея в її руках"

8 червня у Національному музеї історії України відбулося урочисте відкриття фотовиставки учасниць проекту "Яскрава ідея в її руках". За кожною світлиною львівських фотохудожників Володимира Дубаса та Сергія Неупокоєва – історія волонтерки, яка мріє перетворити справу серця у ефективний соціальний бізнес.

"Основні невирішені соціальні проблеми, якими опікуються волонтерки, це: якість життя людей з особливими потребами, інтеграція внутрішньо-переміщених осіб, реабілітація учасників АТО і членів їхніх сімей, допомога малозабезпеченим і сиротам, захист прав різних соціальних груп, захист тварин, розвиток дітей та молоді, розвиток соціально-відповідального бізнесу", – розповідає авторка ідеї проекту "Яскрава ідея в її руках", виконавча директорка "Центру соціальних ініціатив "АТОМ" Ольга Шалайська.

Часто ми ставимо питання – а що таке соціальне підприємництво? І чим воно відрізняється від звичайного підприємництва? Соціальні підприємці вирішують проблеми в такий спосіб, аби запропонувати суспільству додану вартість – соціальні зміни. Що важливо, вони використовують інструменти бізнесу, аби вирішити соціальні проблеми.

"Історично соціальні підприємці існують значно довше, аніж сам термін. В Україні найзнаменитішими були родина Ханенків та Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, які вкладали в освіту та давали гроші на відкриття власної справи не одному українцеві. Та й українська толока – теж унікальний приклад вирішення суспільних потреб. У минулому знамениті соціальні підприємці працювали самотужки, шукаючи рішення для масштабних проблем, та з часом їхню ініціативу перехопили уряди й освітні інституції багатьох країн. Не змінилося лише одне – за соціальним підприємництвом стоїть не просто розрахунок, а поклик серця", – розповідає сертифікована експертка із соціального підприємництва, проф. Наталія Супрун.

20 учасниць проекту "Яскрава ідея в її руках", які на тренінгах у Центрі Митрополита Шептицького УКУ відточували власні бізнес-ідеї, представили свої бізнес-плани. 8 найсильніших бізнес-планів отримали фінансову підтримку Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC. Проект "Яскрава ідея в її руках" продемонстрував два неочевидні факти. По-перше, в Україні надзвичайно багато жінок-волонтерок, які прагнуть спеціальних знань для перетворення своєї волонтерської діяльності у бізнес. По-друге, хоча багато людей вже займаються саме соціальним підприємництвом, депутати на законодавчому рівні ще не визначилися із поняття "соціальне підприємництво" і відповідно не створили сприятливої системи оподаткування. До прикладу, у Великобританії, Франції та Італії розроблені спеціальні "форми" та кодекси соціальних підприємств, які адаптують правові норми до потреб таких бізнесів. Про найкращі бізнес-плани – далі:

Ольга Шалайська вітає всіх волонтерок-авторок кращих бізнес планів (фото: Вікторія Сідорова)


Людмила Білека, інклюзивний тренінговий центр з надання домедичної допомоги

Під час трагічних подій на Майдані взимку 2014 року Людмила Білека, медична сестра за фахом, усвідомила, наскільки цінними є медичні знання для кожної людини. Як почалася війна на Сході України, Людмила, пройшовши декілька вишколів з тактичної медицини, поїхала працювати парамедиком у бригаді медичної евакуації. Працювати доводилось і поблизу Донецького аеропорту, за який ще тривали бої. Коли настало перемир'я, Людмила з командою інструкторів почали активно навчати новобранців на полігонах, чинних військових, резервістів, членів територіальної оборони, студентів медичних вишів, військових лікарів, волонтерів, журналістів. Людмила з друзями створили інклюзивний тренінговий центр з надання домедичної допомоги. "Ми хочемо зробити світ безпечнішим, щоб і самим почуватися комфортніше. Я, виходячи на вулицю, хочу знати, що в натовпі є хоча б одна людина, яка зможе допомогти, коли раптом мені стане зле або я потраплю, наприклад, у ДТП чи в якусь іншу складну ситуацію. Я впевнена, що цього хоче кожен з нас", – вважає Людмила Білека.


Ірина Баліна, громадська організація для особливих дітей "Особливий дотик"

Ірина Баліна, опинившись 13 років тому віч-на-віч із діагнозом "аутизм", не сиділа, склавши руки. З моменту усвідомлення "інакшості" свого сина, Ірина думала над тим, як навчити особливу дитину самостійно існувати у соціумі. Об'єднавшись із вісьмома мамами, які мають особливих дітей, Ірина ініціювала відродження у Кривому Розі соціального проекту "Магазин добра", який створив Культурно-громадський центр "Шелтер +". Зараз її команда вже створила громадську організацію "Особливий дотик", адже її клієнтами будуть особливі люди. "Коли діти з інвалідністю, особливо з психічними розладами, є ще маленькими, то кожна мама проходить період несприйняття. Вона думає, що одного ранку прокинеться і все зміниться, дитина стане нормальною. Після того, як моєму синові виповнилось 9 років, я зрозуміла, що звичайним хлопчиком, як інші, він вже не буде, а тому мені потрібно вчитися із цим жити, шукати шляхи для того, щоб він він відчував себе повноцінною людиною", – ділиться Ірина Баліна.

фотовиставка учасниць проекту "Яскрава ідея в її руках (фото: Алекс Заклецький)


Лариса Микитьон, інформаційна платформа "Veterano Servіce"

Лариса Микитьон створила інформаційну платформу "Veterano Servіce", головна мета якої – мотивувати ветеранів, щоб вони розпочинали власну справу. Зараз на платформі зареєстровано 105 бізнесів, які розпочали ветерани. Приклади успішного ветеранського бізнесу прекрасно мотивують тих, хто повертається з передової і шукає себе. Завдяки платформі ветерани-бізнесмени швидко знаходять одне одного, що дозволяє тим, хто розпочав свою справу раніше, консультувати тих, хто лише робить перші кроки. Лариса Микитьон працює заради людей, які пройшли пекло війни, а тепер хочуть бути корисними для своїх родин, своєї країни. "Хочеться всім пояснити, що прописати потрібно будь-яку круту ідею. І до прорахованих коштів додати ще стільки ж і подумати, чи вистачить. Закриття бізнесу – це теж досвід, але воно часом вводить в ступор і психологічно впливає. Хотілося б цього уникнути. Але тим класна платформа, що я можу зв'язати хлопців між собою і тому, в кого є проблеми, допоможуть", – розповідає Лариса Микитьон.


Тамара Борисова, коворкінг для жінок "Майстерня можливостей"

Більше п'яти років тому Тамара Борисова з подругами почали допомагати хворим дітям – з онкологією, туберкульозом, ВІЛ-інфікованим. Спочатку шукали спонсорів і благодійників для своєї діяльності, а потім почали виготовляти м'які та інтер'єрні іграшки самі, а на зароблені гроші допомагали своїм підопічним. Жінки назвали свій проект "Майстерня веселих ельфів". Ельфи приходять до тих дітей, які ізольовані від суспільства стінами диспансерів, спеціалізованих санаторіїв. Черкаські волонтерки працюють щиро, докладають стільки зусиль, скільки можуть. Єдине, що потрібно черкаським ельфам – мати змогу допомагати ще більшій кількості дітей. Для цього вони мріють створити коворкінг для жінок "Майстерня можливостей". "Коли ми маємо бажання йти вперед і поруч є людина, яка нас підтримає, ми можемо досягнути успіху. Успіх для кожного свій. Це не обов'язково палаци-замки і карколомна кар'єра. Успіх може навіть полягати у тому, що ти знаходиш сили піти від чоловіка-тирана, піти з роботи, яка тебе дратує", – пояснює Тамара Борисова.

переможці конкурсу Ірина Баліна, Людмила Білека, Лариса Микитьон (фото: Вікторія Сідорова)


Ірина Кротова, науково-популярне видання "Підземка"

Ірина Кротова навчається на економічному факультеті Києво-Могилянської Академії і разом з однодумцями створила україномовне науково-популярне видання, яке назвали "Підземкою". 1 січня 2018 року "Підземка" стартувала у Телеграмі. Зараз в команді студенти Могилянки, КПІ,  КНУ і навіть закордонних університетів. Студенти вважають, що їхня місія – створити сприятливі умови для реалізації наукових ідей молодих дослідників та розвитку інновацій в Україні. "Якщо уявити мапу київського метро, то це абсолютно різні точки міста, які взаємопов'язані, з однієї ти можеш легко дістатися до іншої. Так само і наука. Ось, наприклад, поведінкова економіка, – це не тільки економіка, фінанси, психологія – це все разом, ще й із соціологією на додаток", – пояснює Ірина Кротова.


Тетяна Могилецька, Центр підвищення майстерності жінок-водіїв "Ya.VodiyKa"

Волинянка Тетяна Могилецька свою волонтерську діяльність розпочала із навчання подруг керувати автомобілем. Зараз вона пише посібник для жінок за кермом і працює над власним освітнім бізнес-проектом "Центр підвищення майстерності жінок-водіїв "Ya.VodiyKa". Тетяна об'їздила 26 країн світу, частину з них автомобілем, жила за кордоном. Це спонукало її переосмислити багато речей. Жінка відчула потребу робити щось корисне для суспільства. Вона вважає, що керування своїм автомобілем – це елемент свободи, який дає жінці можливість розвиватись, ставати активнішою і незалежною. "В Україні дуже багато дорожньо-транспортних пригод з постраждалими. За статистикою 2018 року, щомісяця в Україні відбувається близько 11 тис. ДТП і в кожному 60 випадку гине людина. Я вважаю, що коли більше жінок сяде за кермо, наші дороги стануть набагато безпечнішими, бо жінки значно обережніші й уважніші. Я вірю, що свідома жінка за кермом врятує світ", – переконує Тетяна Могилецька.

фотовиставка учасниць проекту "Яскрава ідея в її руках (фото: Алекс Заклецький)


Алла Сімашова, Центр перетримки тварин "Дружній дім"

Алла Сімашова більше семи років опікується безпритульними тваринами у містечку Лебедин на Сумщині. У 2011 році Алла заснувала громадську організацію "Лебединське товариство захисту тварин". Організація веде просвітницьку роботу, займається стерилізацією, вакцинацією і обліком домашніх та безпритульних тварин. Алла мріє створити у Лебедині Центр перетримки тварин "Дружній дім". Це має бути місце, де собаки й коти, що втратили дім, отримають лікування, притулок та шанс потрапити до нових власників. А також там має бути готель, в якому домашні улюбленці зможуть перебувати, поки господарі у відрядженні чи на відпочинку. "У нашій організації зібралися дуже класні люди, які готові чимось жертвувати, щоб світ ставав трішки кращим. Це – справжні люди, справжні громадяни, справжні друзі. Ми цінуємо життя в усіх його проявах.  Коли дивишся тваринам в очі, зникає питання, чи є в них душа. Вона є, і вона прекрасна", – переконує Алла Сімашова.


Яна Шкуратова, благодійний магазин "BLAGOдать"

Військові дії на Cході України кардинально змінили життя луганчанки Яни Шкуратової. Жінка з родиною переїхала до Тернополя. Тепер вона волонтерка, представниця громадської організації "Луганська правозахисна група". На новому місці Яна відкрила Соціальний гардероб "ОдежиНА". Яна хоче розпочати власну справу – створити Соціальне підприємство благодійний магазин "BLAGOдать", у якому працюватимуть люди виключно із соціально незахищених категорій. "Я не могла сидіти вдома, склавши руки, чекаючи, що хтось для нас щось зробить. Завдяки підтримці місцевих небайдужих жителів, просто добрих людей, ми тут вижили, але треба було починати працювати й самій. Я влаштувалася на роботу в магазин села Острів і дуже скоро вивчила українську мову. Спочатку я говорила російською, але дуже хотіла навчитися української", – пригадує Яна Шкуратова.

У 2013 році на Світовому економічному форумі ішла мова про те, що соціальне підприємництво у країнах, що розвиваються, створює можливості для системних соціальних змін. Соціальні бізнеси демонструють, що великі справи можна робити чесно й відповідально, гідно заробляючи на них. І для того, аби Україна запустила двигун соціального підприємництва, вона повинна не просто стежити за такими ініціативами – вона має їх підтримувати.

Репортажі про всіх учасниць проекту створені за підтримки ІА "Варіанти"


усі тексти проекту

Світлана і тисячі її волонтерів

"Особливий дотик" волонтерки з Кривого Рогу

Рецепт успіху від черкаської волонтерки

Гендерно-чутлива модель автошколи від луцької волонтерки

Інтелектуальне волонтерство студентки Могилянки

Світлана Альошина вчить дітей творити добро

Людмила Білека: Вчасно надана допомога рятує життя

"Veterano service": як волонтерка допомагає початківцям-бізнесменам, які пройшли війну

Втілювати мрії допомагає дітям волонтерка з Дніпра

Захисниця тих, хто не може сам попросити про допомогу

Богдана Неборак: Мрію створити організацію, яка захищатиме права українських письменників і перекладачів

Оксана Левицька: Після Майдану з'явилося гостре відчуття причетності до всього, що відбувається в Україні

Раїса Кадирова об'єднує дітей задля творчості

Марина Венеціанова: Людям потрібно давати не конкретні блага, а створювати умови для розвитку

Яна Шкуратова: Моя мрія – це суспільство відповідальних, небайдужих людей, які щодня змінюють життя на краще

Автор: Богдана Неборак