Пісні фронту 2022 (# 38)

Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.

Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.

Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.

Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.

З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин Sowa, Positiff, Tayanna, Dantes, Slavia, Артем Пивоваров, Лобода, Дорофєєва, Ірина Білик), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.

Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання", вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, Королівських зайців, Tik Tu, Ульмо Три, Циферблат, Енджі Крейда, нью-вейву Паліндрома, гурту Пиріг і Батіг.

Львівська виконавиця під крилом аноніма Кречета з нудною графоманією, яка вдає з себе якусь панкуху.

Патріотичний репчик з легковажним ставленням до пафосу та утопічних заяв, де бракує фіточка Скофки.

Адекватний приклад місцевого соулу під Ківануку, де варто лише дещо уважніше ставитися до слів та інтонацій.

Неошароварна дріб'язковість, яка відверто хоче задовбати своїм кон'юнктурним галопом та косом під інавгураційну промову Зеленського.

Іронічний рнб про почуття, який, схоже, що надихався хітовою гомоеротикою Fischerspooner "TopBrazil". Наступний кліп має бути з референсами на Джорджа Майкла (можливо навіть різдвяними).

Замріяні львівські панки, які одночасно стібуть Паліндрома та вказують на його ще до часу втаємничений куточок ліричного серця.

Релаксна банальщина Паліндрома в образі публіцистичного героя сучасності, який досі не може збитися з банальщини Аліни Паш. Чекаємо на колабу з Кумаром.

Емо-репчик з Франківська, якому мусово ще більше працювати над лірикою про такі делікатні питання.

Невтомна графоманська стезя репера Чакіра досягає якихось вже зовсім месіанських вершин, де він буде гризти горло москалям. Божественна кумедія.

Пацанський шансончик під крилом аноніма Кречета. "Дівчина, ти не скучай. Скоро підемо з тобой на чай. Ми вирубим вай-файчик. Стрибай до мене зайчик". Ще один конкурент для співака Вельбоя на теренах його мемного рагуль-попу.