Деяка українська попмузика під час війни з росією.
Декілька треків від представників української попсцени, що намагаються стати суголосними навколишній війні з росією.
Українська попмузика змінюється повільно. Інколи навіть декілька вдалих альбомів за рік може бути великим щастям. Ще повільніше змінюється реакція місцевих музикантів на якісь великі виклики. І саме тут немає жодних особливих сподівань, оскільки майже увесь перебіг цього процесу можна передбачити наперед.
Хто страждав кон'юнктурою та халтурою до війни, той продовжує її робити й зараз без жодних сподівань на метаморфозу. Історія вкотре повторюється тьмою аматорського трешу, який за місяць вже ніхто навіть не згадає, як це вже було після Євромайдану та Криму з Донбасом.
Зміни на цій ділянці культурного фронту наразі достатньо мікроскопічні.
З відомих причин на цю територію почала заходити аморфна попса (NK, Меловін, Макс Барських, Олександр Пономарьов, Павло Табаков, Монатик, Бужинська, Білозір, Могилевська, Федишин Sowa, Positiff, Tayanna, Dantes, Slavia, Артем Пивоваров, Лобода, Дорофєєва, Ірина Білик), яка ще так тримається зубами за щось старе, що може дати лише щось банальне у своїй пластмасовій плаксивості.
Саме тому поміж такої кількості мотлоху з аудіопродукції особливого дорогоцінними є перлинки на кшталт треків львівського репера Badbok, Вови зі Львова, харків'янина Бориса Севастьянова, рівненських панків Брем Стокер, Антона Слєпакова з мініальбомом "warнякання", вінницьких фолк-рокерів Очеретяний кіт, Королівських зайців, Tik Tu, Ульмо Три, Циферблат, Енджі Крейда, нью-вейву Паліндрома, гурту Пиріг і Батіг.
Циферблат
Автори одного з найкращих треків 2022 року закономірно дають у своєму розвитку всю красу нових романтиків, а тому десь варто сподіватися, що з цією іронією вони колись прийдуть й до софісті-попу.
Анна Трінчер
Після козацького трешу з Позитивом Анна Трінчер дарує плаксивий кічок про лелек, калину та цицьки у стилі мівіна-попу Jerry Heil. Така собі реінкарнація хіта Софії Ротару "Хуторянка" на прикладі українофобського серіалу Останній москаль із Зібровим на екрані, якому, схоже, мало було трешу Продюсер.
alyona alyona & Jerry Heil & Trill Pem
Недореперки та мівінопопиці з польським фітом загальних фраз такої тужливої поліглотії, що їм вже варто зовсім косити під Bones.
Chekson & Схожа
Театралізований треш з горорними ілюстраціями Василя Барки та інтонаціями танцюриста Монатика, куди замість ще однієї Христинки Соловій варто було б запросити Jockii Druce чи Oi Fusk. Хоча в ідеалі там би мала бути Джей Ло в іконічному образі з фільму The Cell (2000) Тарсема Сінгха.
Zbaraski
Пляжний заглюк галичанина Zbaraski продовжує шукати своє внутрішнє бароко, хоча міг би зупинитися на чомусь на кшталт гурту 53 Thieves з альбомом "Latitudes" (2022).
Molodi
Лінивий варіант північних ірландців Bicep з якимось ледве відчутним місцевим збоченням у міфічний етнокод.
Леся Нікітюк
Трешова посестра Олі Полякової з базарною пародією на старий хіт Софії Ротару.
Biehu
Після такого прекрасного треку "Сестро" Катерина Бєгу навіщось звалюється в інкубаторне бабрання в міфічному етнокоді з дзвонами та трембітами, де у фіналі проростає вже зовсім чистим жахом.
Флайза
Луцький поп-рок з достатньо невдалим текстом, де загалом бракує чогось з Linkin Park, хоча добре, що вже не згадали про лелек.
Svitonia
Банальний лаунж без особливої грайливості, з проблемами у ліриці та фрагментом зайвого етнокоду.
фото: Фб GeneralStaff.ua
